Здається, наше суспільство знову розкололося на два непримиренні табори. Ні, цього разу не про політику і навіть не про ціни на яйця. Битва йде за право попити каву без шерсті в капучино та сходити в кіно без гавкоту на задньому ряду. «Боже, боже, Ліда, Ліда», — хочеться сказати, читаючи черговий холівар на жіночому форумі.
Давайте розберемося, де закінчується pet-friendly культура і починається банальна неповага, озброївшись найяскравішими думками з епіцентру подій.
«Собака важливіша за лису мавпу?»
Ситуація загострилася. Якщо раніше собака в кафе викликала розчулення, то тепер, коли пухнастики окупували дивани на АЗК, крісла в кінотеатрах і навіть візочки в супермаркетах, у багатьох здають нерви.
Головний аргумент противників тотального "особачення" простору — алергія. Люди пишуть про реальні проблеми:
"Виходить, що таким людям не дають жити? Тобто задихнутись від алергії, але собаці — права людини?".
Дійсно, коли ти приходиш на манікюр, а там тебе зустрічає чийсь шпіц, процедура може закінчитися нападом кашлю і втечею.
"Я бачила, що блогери таскають всюди. До списку + салони краси. Тобто тепер вже і не пофарбуватись", — скаржаться дівчата.
Були випадки, коли клієнткам доводилося йти з недоробленим манікюром, бо "собачці не можна вийти на 10 хвилин".
«Весь цивілізований світ так живе»
З іншого боку барикад — армія pet-parents, які щиро не розуміють істерики. Їхній аргумент залізний: ми йдемо в Європу, а там собака — повноправний член суспільства.
"У більшості супермаркетів є візочки для собак. Майже кожен ресторан дає килимки... Весь цивілізований світ так живе. Ви за цивілізацію чи проти?" — питають власники тварин.
І справді, чому алергія на собаку має бути більшою проблемою, ніж алергія на, скажімо, парфуми чи цвітіння берези?
"У мого чоловіка алергія на цвітіння берези... То тепер всі берези вирубати? Носіть із собою ліки, це не проблема собак", — радять у коментарях.
Жорстко? Можливо. Але логіка в цьому є: світ не стерильний.
Супермаркет: зона особливої напруги
Ось де розгортаються справжні драми. Собака у візочку для продуктів — це "милота" чи порушення санітарних норм?
Одні стверджують:
"Ну, в магазинах з їжею не місце тваринам, це не придумка моя, а є правила".
Інші згадують досвід Німеччини, де в продуктові магазини, пекарні та м'ясні лавки вхід з тваринами суворо заборонений регламентом ЄС. У нас же часто можна побачити картину, як "охоронці просять людей взяти інший візок, бо цей — спеціальний для собак".
І тут виникає питання: чи готова наша інфраструктура до такої любові? Бо коли "собаки лежать на полицях разом з харчами" (хоча, кажуть, такого ще не бачили, але страх є), а на зауваження чуєш "краще б прибирати почали за своїми тваринами" — розумієш, що до Європи нам ще треба трохи виховання. І не тільки собакам.
Діти vs Собаки: вічна класика
Ну і який же срач без порівняння дітей і тварин? Це улюблена тема для дискусій.
"Мене діти, які верещать всюди, дістали більше. А моя собака спокійно лежала на пледі".
Багато хто відзначає, що вихований пес часто поводиться в ресторані пристойніше, ніж деякі двоногі відвідувачі. Але ж є нюанс:
"Собаку можна в місця загального користування не брати, а діти — це люди".
Хоча для багатьох сучасних власників їхній коргі — це теж "дитина", якій треба купити смаколик і взяти на ручки, бо в неї стрес.
Вердикт
Здається, проблема не в собаках. І навіть не в алергіках. Проблема в крайнощах.
Коли блогер тягне собаку в кінотеатр заради хайпу, не думаючи про те, що гучний звук — це стрес для тварини, а шерсть на кріслі — сюрприз для наступного глядача, це перебір.
Коли людину з алергією називають "злобною тіткою" і радять сидіти вдома — це теж перебір.
Ми живемо в часи, коли всім потрібна розрада. Для когось це — обійняти пса в укритті (і це святе, тут питань немає). А для когось — просто спокійно купити хліб, не боячись, що його перед цим понюхав чийсь бульдог.
Можливо, істина десь посередині?
"Нормальний господар контролює свою тварину, а ненормальний — питання знову до людини".
Будьте добрішими, і може, тоді ми перестанемо "гризтися" за місце під сонцем.
