Комодський варан — один із найнебезпечніших хижаків на планеті в дикій природі.

Якщо він вирішив напасти з засідки, зреагувати надзвичайно складно. А у разі укусу без серйозної медичної допомоги не обійтися.

Цей суворий кремезний парубок домінував на кількох індонезійських островах, зокрема на однойменному острові Комодо, протягом мільйонів років.

Він прекрасно зберігся до наших днів, ставши верховним хижаком у своєму середовищі існування.

Дорослі комодські варани можуть досягати 3 метрів завдовжки та важити понад 130 кг. Серед усіх нині живих ящірок це рекорд. Абсолютний.

Широка плеската голова, потужні кінцівки з гострими кігтями й величезний м'язистий хвіст роблять образ цієї рептилії справді «бандитським».

Доповнює образ незграбна, але загрозлива хода, під час якої гігантська ящірка щомиті висовує назовні свій довгий язик.

Щодо харчування, комодські варани абсолютно невибагливі: що знайдуть, те й з'їдять. Незалежно від розмірів. Навіть на дереві можуть дістати, ставши на задні лапи. Або спершись на потужний хвіст.

Сьогодні вони можуть влаштувати «розвантажувальний день», перекусивши гризунами, крабами, рибою чи черепахами, а завтра полюватимуть по-крупному — на азійського буйвола чи коня.

Природа наділила комодських варанів двома дуже цінними «навичками». Або здібностями. Як хочете, так і називайте.

Перша здібність — «налаштування» метаболізму. Друга — слина із «сюрпризом».

Щоб зрозуміти, як це все працює, розгляньмо класичний спосіб полювання комодського варана.

Під час полювання ящірка покладається передусім на маскування й… терпіння.

Треба обрати найкращий момент для атаки. Поспіх тут зайвий. Коли зручний момент обрано, комодський варан нападає.

Завдяки особливому механізму дихання гігантська ящірка отримує більше кисню для потужного ривка, хоча довго переслідувати здобич на високій швидкості вона не може.

Попри розміри, варани атакують стрімко.

Розганяючись приблизно до 20 км/год, вони, немов вихор, налітають на здобич, яка нічого не підозрює. Ну а далі — справа техніки. У хід йдуть пилкоподібні зуби, гострі кігті й слина з антикоагулянтними властивостями.

Навіть якщо здобич якось вирветься з лап комодського варана, її шанси на виживання без своєчасної допомоги надзвичайно малі.

Тривалий час існував міф, що головна зброя варана — це «брудний рот» і мільйони бактерій, які викликають зараження крові. Але правда виявилася значно страшнішою. У нижній щелепі цього здорованя приховані справжні отруйні залози. Під час укусу вони впорскують складний токсичний коктейль. Він блокує згортання крові, різко знижує артеріальний тиск і вганяє жертву в стан глибокого шоку. Тож нещасний втікач слабшає на очах не лише від болючих ран, а й від цієї внутрішньої «хімічної атаки», просто стікаючи кров'ю.

Використовуючи потужний нюх, ящірка без проблем знаходить ще тепленького «втікача», який уже навіть не здатен чинити опір. Зокрема, це стосується буйволів чи коней.

З дрібнішою живністю варани легко справляються одразу на місці.

Отже, краще ніколи не стикатися з цими ящірками. Справді дуже грізні хижаки.