Узимку біля годівниці легко помітити різницю в поведінці птахів. Горобці налітають цілою зграєю, залазять усередину з лапами й сидять там довго. Синиці ж чекають черги на сусідніх гілках, підлітають по одній, хапають насінину й одразу несуть її із собою.
Хто насправді головний біля годівниці
На око велика синиця й хатній горобець здаються птахами однієї вагової категорії, але горобець важчий приблизно в півтора раза. У середньому він важить близько 27 грамів, тоді як синиця — 18-20 грамів. Біля годівниць головує той вид, що важчий, тому важчі й сильніші горобці домінують і витісняють синиць. Навесні ця різниця в силі проявляється ще помітніше. У бійках за дуплянки горобці перемагають синиць і можуть навіть викинути з гнізда готову кладку синичих яєць.
Оскільки синиці легші й слабші, їм невигідно затримуватися біля годівниці й вступати в сутички з горобцями. Їхня стратегія — швидко схопити корм і відлетіти на найближчу гілку. Там синиця притискає насінину лапкою до кори й роздовбує тверду оболонку дзьобом. На одну насінину соняшнику йде 30-40 секунд. Ховати їжу про запас великі синиці не вміють і з’їдають здобич одразу, після чого повертаються за новою порцією.
Іноді синиці вдаються до хитрощів, щоб позбутися конкурентів. Зрідка буває, що велика синиця біля годівниці видає тонкий свист — хибний сигнал повітряної тривоги. Інші птахи в паніці розлітаються, а ошуканка спокійно залишається біля корму.
Галасливі сусіди й зимові зграї
Горобці дуже товариські будь-якої пори року. Вони тримаються щільними зграями, разом ночують і постійно перемовляються коротким цвіріньканням. Якщо один горобець знаходить місце, де корму вистачить на всіх, він скликає родичів особливим криком, і до частування злітається вся компанія — до кількох десятків птахів.
У холоди великі синиці теж перебираються з лісів ближче до житла, де першими з лісових птахів знаходять і освоюють нові годівниці. Вони об’єднуються у вільні змішані зграї з іншими дрібними лісовими птахами — блакитними синицями, гаїчками, повзиками, підкоришниками й золотомушками. Біля багатої годівниці одночасно збирається до 10-20, а іноді й до 30 великих синиць. Родичів у зимовій зграї вони спокійно терплять.
У великої синиці до 40 варіантів голосових сигналів. Птахи постійно перегукуються в кронах, щоб не загубити одна одну, а біля корму й у разі небезпеки їхні голоси звучать по-різному. Саме за тривожними криками синиць інші дрібні птахи у змішаній зграї вчасно дізнаються про наближення хижака.
Коли синиця стає хижаком
Улітку велика синиця живиться переважно гусеницями, метеликами, жуками й павуками, а восени та взимку переходить на насіння й зимуючі яйця метеликів. У сильні морози, щоб зігрітися за довгу ніч, маленькому птаху потрібно багато енергії. У цей час синиця годується до самої темряви. За день суворої зими птах може з’їсти майже половину власної ваги в насінні соняшнику, а улюбленими ласощами для нього стає несолоне сире сало або м’ясо.
Репутація безжального мисливця, який пробиває жертвам голови, у великої синиці цілком заслужена. Тільки її здобич — птахи дрібніші за неї саму.
Череп іншим птахам синиця може пробити навесні, під час боротьби за гніздів’я. Якщо в дупло, де синиця відкладає яйця, зазирне дрібний птах на кшталт самця строкатої мухоловки, господиня здатна вбити прибульця ударами дзьоба в голову й навіть склювати його мозок. Щоправда, частіше гість встигає ухилитися й відлетіти.
Узимку хижі звички в синиць теж бувають:
- Полюють на кажанів. У печерах, де зимують рукокрилі, синиці цілеспрямовано шукають сплячих нетопирів за тихим писком звірків, які починають прокидатися. Синиці вбивають їх і викльовують м’які тканини та мозок.
- Нападають на дрібніших птахів. Окремі особини або зграйки пристосовуються вбивати біля годівниць птахів, дрібніших за себе.
- Дзьобають падаль. У морози синиці не гребують замерзлими тушками загиблих тварин і птахів — від зайців до міських голубів, причому роздзьобувати мерзлу тушку птахи часто починають саме з голови та очей.
Така жорстокість — вимушений захід у безкормицю. Коли неподалік від печери, де синиці полювали на кажанів, почали викладати насіння й сало, напади майже припинилися: у дні з підгодівлею бачили лише один такий випадок, а без неї — сімнадцять. Отже, полюють синиці заради їжі, і там, де корму вдосталь, полювання майже немає.
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!