Якщо сказати «морський курорт», більшість європейських туристів згадають приємну відпустку : літаки, готелі з системою « Все включено», променад уздовж пляжу, розкішні ресторани, парки розваг...
Тим не менш, багатьом росіянам, полякам і навіть деяким чехам відомі й інші курорти, такі, як Стара Гагра, Новий Афон і Піцунда, так звана « радянська Рів'єра». На відпочинок сюди щороку приїжджали 2 мільйони людей.
Пляжі тут розтягнулися на багато кілометрів вперед, море тут чисте, клімат ідеальний. Однак ці курорти знаходяться на проблемній території Абхазії, грузинської автономної області, яка після війни в 1992 - 1993 роках оголосила незалежність. Але як суверенну державу Абхазію визнало всього кілька країн.
Життя тут дуже важке. Один з небагатьох джерел доходу - туристи. І вони, судячи з усього, в останні роки почали сюди повертатися. Як можна відпочити на морі в Абхазії?
На кінному візку через кордон
Росіяни можуть їздити до Абхазии просто по російському паспорту. А західні туристи? В інтернеті ми знайшли відповідний орган в Сухумі і відправили туди запит про дозвіл на в'їзд з нашими даними. І нам прийшли папери про те, що в'їзд дозволений. Ми показали ці документи на кордоні на річці Інгурі, і нас пропустили далі.
Але пригоди тільки починалися. «Нас посадили у візок, запряжений кіньми, і на ньому ми переїхали міст до Абхазії, а там вже чекали таксі і мікроавтобуси, щоб відвезти людей на курорт.
Полякам простіше. У них з Катовіц літаки літають прямо в Кутаїсі, а росіянам - взагалі рукою подати. Олімпійський Сочі зовсім поруч.
Турфірми у квартирах та екскурсії за враженнями
Абхази намагаються максимально піклуватися про туристів і таким чином заробити собі на життя. У абхазців є свої « туристичні агенції», як правило, розташовані у власних квартирах. Про такі турфірмах на вулиці перехожим повідомляють таблички з ім'ям і телефоном. Пропонуються поїздки на позашляховиках в гори, катання на човні, польоти на дельтаплані на узбережжі.
На машині тут можна дістатися куди завгодно, будь-які заборони на в'їзд тут не надто заважають. В окрузі є вершини висотою 4000 метрів, печери, мальовничі озера.
Але є тут і зворотня сторона. Країна ще тільки насилу схаменулася після війни в 90- і роки. Відновлюється все повільно.
Туристи, як правило, живуть у приватному секторі, але часто їх тут чекає, наприклад, біотуалет. Про комфорт говорити складно. На узбережжі багато відремонтованих будинків, їх купують і росіяни, для них це вигідно. Відновлено центр Сухумі.
У передмістях і всередині країни справи йдуть гірше, тут після війни час практично зупинилося. Багато кинутих, зруйнованих, зарослих травою будинків.
Туристам доведеться забути і про шикарні ресторани і магазини. Поїсти тут можна, знайти необхідні речі - теж, але навряд чи тут відкриється магазин якоїсь міжнародної мережі.
Туристи : за звичкою і через дешевизну
Виникає питання, чому, власне, сюди їде стільки народу, і набережні в абхазьких курортах знову оживають.
Природа, пляжі і клімат тут набагато кращі, ніж, наприклад, в Криму. До того ж це в цілому дешевий відпочинок, так що сюди їздять росіяни, які не можуть собі дозволити, наприклад, Сочі. Свою роль тут відіграє і звичка : багато громадян СРСР все життя їздили сюди на море.
І які перспективи цього регіону? Старі образи все ще не відпускають. Має пройти ще покоління, щоб рани остаточно загоїлись.
