Відповідний документ №6679 на розгляд парламенту подала група депутатів на чолі з депутатом Мустафою Найємом.
— Відповідальність за кермування автомобілем у нетверезому стані пропонують встановити залежно від рівня сп'яніння. Перший рівень — від 0,2 до 0,5 проміле у видихуваному повітрі та/або крові — матиме наслідком штраф 10 200 гривень. Другий рівень — від понад 0,5 до 1 проміле (так само — кермування в стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або повторне керування в стані легкого сп'яніння) вартуватиме водієві 10 200 гривень з позбавленням права кермування на рік. Якщо ж прилад для вимірювання зафіксує від 1 до 2 проміле у видихуваному повітрі
або буде кермування в стані наркотичного чи іншого сп'яніння, то штраф становитиме 20 400 гривень з позбавленням права керування на три роки.
Максимальний штраф 40 800 гривень з позбавленням права керування на три роки передбачений за більше ніж 2 проміле у крові або відмову від проходження огляду на стан сп'яніння чи перевірки на стан сп'яніння.
Також автори законопроекту пропонують додати ще одну підставу для зупинки автомобіля — перевірку на стан сп'яніння в так званих пунктах тверезості. Причому, водій зобов'язаний пройти перевірку на місці, а відмова — це привід для окремого штрафу.
Зважаючи на страшну статистику смертності на наших дорогах — з 2011 по 2016 рік в Україні зареєстровано близько 170 тисяч ДТП з потерпілими, в яких загинуло 26,5 тисячі людей і 209 тисяч були травмовані — такі ініціативи виправдані.
Як на мене, дуже добре, що, окрім підвищення штрафів, зібралися запровадити пункти тверезості, де зупинятимуть водіїв для перевірки. Річ у тому, що тепер поліція не може без причини зупиняти авто. Навіть якщо за кермом п'яний, але повз патрульну машину проїхав без порушень, то в нього є можливість уникнути покарання.
А пункти тверезості діють у багатьох цивілізованих країнах. Їх переважно розгортають без попередження у той час, коли найбільший ризик того, що водії можуть випити. Є статистика, яка дозволяє з'ясувати, в які дні громадяни найчастіше вживають спиртне. Хоча й без неї зрозуміло: люди полюбляють розслабитися наприкінці робочого тижня з п'ятниці на суботу.
Однак я б рекомендував піти ще далі. Потрібно взагалі вводити нульову терпимість до вмісту алкоголю в крові. Річ у тому, що водій переважно не може самостійно визначити, чи ці допустимі 0,2 проміле це склянка, чи пляшка пива. До того ж, комусь і такої дози може бути достатньо, щоб втратити координацію. Реакція на спиртне зазвичай відрізняється. Багато залежить від фізичного стану людини, від того, яка в неї чутливість до алкоголю, чи вживала вона його на голодний шлунок, чи закусувала. Багато людей переконують себе, що зроблять усього кілька ковтків, а далі втрачають міру, сідають за кермо, і в процесі водіння їх спочатку тягне на подвиги, а потім — на великі подвиги. На жаль, часто — зі страшними наслідками.
Крім того, на Заході на етапі відбору водіїв застосовують тест, який дозволяє виявити схильність людини до вживання алкоголю. Таким узагалі не варто давати водійські права!
Але, борючись із п'яними за кермом, не треба забувати про проблему алкоголізму в країні загалом. Доречно пропагандою чи іншими заходами стимулювати людей вести тверезий спосіб життя. Тоді й кількість водіїв “під градусом” природно зменшуватиметься.
