Нещодавні дослідження, проведені вченими з Південно-Західного університету в Китаї та опубліковані у Frontiers in Human Neuroscience, підтверджують, що музика є дієвим засобом для полегшення симптомів захитування.
Зокрема, було виявлено, що радісні та м'які мелодії значно ефективніші, ніж сумні композиції. Це відкриття підкреслює не лише роль музики як відволікаючого фактора, а й її здатність впливати на когнітивні та емоційні стани, які є ключовими у виникненні та подоланні синдрому захитування.
Методологія дослідження передбачала участь 30 осіб, які були поміщені в симулятор автомобіля. У момент появи ознак захитування учасникам на одну хвилину вмикали музичні композиції різних жанрів. Контрольні групи або просто відпочивали без музики, або припиняли експеримент.
Використання симулятора дозволило дослідникам ретельно контролювати умови, що викликають захитування, та стандартизувати експериментальне середовище, мінімізуючи зовнішні змінні. Однак, з іншого боку, це може дещо відрізнятися від реального досвіду поїздки, де фактори, такі як візуальні подразники та непередбачувані рухи, відіграють значну роль.
Отримані дані чітко продемонстрували ефективність різних музичних жанрів. Весела музика виявилася найефективнішою, зменшуючи симптоми захитування на 57%, тоді як м'яка музика показала майже аналогічний результат — 56%. Так звані «пристрасні» мелодії також допомагали, але трохи менше — на 48%.
Важливо зазначити, що звичайний відпочинок без музики забезпечував полегшення на 43%. Найбільш показовим є той факт, що сумні композиції виявилися найменш ефективними, знижуючи симптоми лише на 40%, що навіть гірше, ніж просто відпочинок без будь-якого музичного супроводу.
Цей результат глибоко вражає, оскільки він прямо вказує на контрпродуктивність музики, яка викликає негативні емоції. Це не просто відсутність допомоги, а фактичне погіршення ситуації порівняно з нейтральним станом, що підкреслює тісний зв'язок між емоційним станом, викликаним музикою, та фізіологічною реакцією організму на захитування.
Крім поведінкових даних, дослідники зафіксували значні зміни в мозковій активності. Було виявлено, що під час захитування порушувалася активність у потиличній корі — ділянці мозку, яка переважно відповідає за обробку візуальної інформації. При прослуховуванні відповідної музики ця активність поверталася до норми. Цей нейрофізіологічний аспект є надзвичайно важливим, оскільки він пропонує біологічне пояснення ефективності музики, виходячи за рамки простого відволікання.
