Багато автовласників стикалися з ситуацією, коли ресурс двигуна підходив до свого завершення. Це виражається у підвищеній витраті моторного мастила, зниженні компресії, утрудненому "холодному" запуску та інших проблемах. На просторах Інтернету можна знайти інформацію про десятки способів дати двигуну "друге життя", і одним із них стала рідке гільзування. Давайте розбиратися, що це таке, і чи здатна вона допомогти агрегату на практиці.
Для початку зупинимося на тому, в чому виражається знос двигуна внутрішнього згоряння. Найчастіше проблеми виникають через пошкодження стінок (гільз) циліндрів, які називають задирами. Підвищена витрата мастила може бути викликане забрудненням мастилознімних кілець. Компресійні кільця теж піддані зносу, через який погіршуються характеристики двигуна.
У ситуації, що склалася, найкраще замислитися про капітальний ремонт мотора або його заміну. Однак ці процедури коштують недешево, тому багато автовласників намагаються знайти більш доступні способи вирішення проблеми. Рідке гільзування — як заявляє виробник засобу, один із таких варіантів, і обіцяє чудовий результат, а також пояснює принцип дії складу.
Для вивчення було взято один флакон засобу. За складом, вказаним на етикетці, зрозуміти що-небудь неможливо, оскільки виробник має право зберігати комерційну таємницю. Однак ми можемо проаналізувати потенційний ефект, який повинен бути наступним:
- усунення задирів;
- очищення кілець від забруднень;
- збільшення потужності та зниження витрати палива.
Передбачається, що досягти цього вдається за рахунок "нейтральних атомів вуглецю" у складі. Під впливом високої температури вони нібито проникають у металеву решітку і закривають собою пошкоджені ділянки, створюючи алмазну плівку. Заява здається дуже цікавою, але при більш глибокому вивченні теми стикається з величезною критикою.
У людини, яка хоча б трохи вивчала хімію, одразу виникають питання. Для цього навіть не варто замислюватися про розуміння того, як атоми вуглецю проникають у металеву решітку і створюють "алмазну плівку". Якщо вони можуть усувати пошкодження, то повинні бути "розумними", тобто працювати тільки в місцях задирів. Погодьтеся, що такі атоми уявити собі складно.
Передбачається, що рідке гільзування додається в моторне мастило і спрацьовує приблизно за 1000 км, а ресурс "алмазної плівки" становить 30000 км.
Одразу після додавання рідкого гільзування в мастило дійсно відчувається, що двигун став працювати тихіше, а витрата палива трохи знизилася. Однак навряд чи це є досягненням "алмазної плівки" на стінках циліндрів. Складається враження, що всередині флакона знаходиться рідина з великим вмістом молібдену — модифікатора тертя, який зустрічається в присадках для моторних мастил.
Велика доза молібдену дозволяє досягти вищеописаного ефекту, але важливо пам'ятати про недоліки.
По-перше, надмірна концентрація цього металу сприяє утворенню відкладень всередині двигуна. По-друге, при неадекватній кількості молібдену починається хімічна реакція з кальцієм, який теж грає роль присадки, тому може виникати підвищений знос компонентів мотора. По-третє, часто краще додати грошей і одразу взяти мастило з молібденом у складі, ніж докуповувати присадки і заливати їх самостійно, оскільки якісне моторне мастило — це ретельно збалансований хімічний "коктейль".
