Україна вперше з 1991 року стає аграрною країною. В цьому році багато подій - як політичні, так і економічні - відбуваються в нашій країні вперше.

Слово «вперше» гідно конкурує зі словосполученням «нічого не змінюється» в нашому повсякденному лексиконі так часто, як ніколи раніше. При цьому, якщо слово «вперше» може вживатися як в позитивному, так і негативному сенсі, то «нічого не змінюється» носить однозначно негативний відтінок. Схожа ситуація у нас і в економіці, вірніше, як прийнято останнім часом говорити, її локомотиві - агросекторі.

Вперше за всю історію існування України агросектор за підсумками року стане лідером національної економіки з експорту товарів і послуг. Якщо за перше півріччя агросектор експортував товарів на суму $7,7 млрд, поступившись лише трохи пальму першості металургії ($8,5 млрд), то вже очевидно, що з урожаєм 55-58 млн тонн зернових і падінням експорту в інших галузях, пов'язаних як зі світовою кон'юнктурою, так і з війною на сході країни, агросектор однозначно утвердиться на першому місці.

При цьому частка агропродукції в загальному експорті може піднятися до 40% проти 27% в 2013 році. Таким чином, Україна стане вперше за весь час незалежності дійсно аграрною країною.

Від результатів роботи агросектору будуть прямо залежати не тільки курс долара, інфляція, але і багато інші макроекономічні і соціальні показники. Погано це для країни чи добре, і скільки це буде продовжуватися, не є темою сьогоднішньої дискусії, хоча подібні питання, звичайно, будуть задаватися найближчим часом не один раз. Питання в іншому: чи дійсно агробізнес країни на сьогодні знаходиться в такій хорошій формі, що обійшов всіх, чи це, швидше, всі інші галузі настільки слабкі, що для АПК не коштувало великих зусиль «зійти на престол». Відповідь - і те, і інше.

Однозначно, що металургійна та хімічна галузі постраждали від війни з Росією більше всіх, але в той же час треба віддати належне українським аграріям, які за останні кілька років стали фактично світовими лідерами по зростанню продуктивності. Поліпшення посівного матеріалу, якісний захист рослин та оновлення машинно-тракторного парку в агрокомпанії внесли відчутний внесок у технічний прогрес усього сектора. Із середньорічним зростанням продуктивності в 4,5% в останні кілька років Україна обігнала навіть Бразилію з середнім зростанням в агросекторі в 4,28%. І це теж сталося вперше.

Що ж стосується «нічого не змінилося». Стабільно невирішеними залишаються питання прогнозованості аграрної політики в країні. Нове керівництво держави декларує бажання проводити давно очікувані реформи в секторі. Агробізнес, як ніколи, готовий до підтримки благих намірів уряду.

Але от процес реформування йде за принципом «пишемо правою, а лівою закреслюємо». На жаль, нічого не змінилося у системі земельних відносин. Проектів змін системи оподаткування вже було мінімум п'ять за останній рік, і зараз в кінці цього року ніхто не знає, по якій системі ми будемо жити в наступному році. Рясна боротьба з корупцією відбувається тільки під час прес-конференцій.

Керівництво країни знову в тривожному очікуванні чергового траншу МВФ або Світового банку, нахиливши тихо голову, продовжує «пиляти» залишки бюджету.

Коротше, ласкаво просимо в аграрну Україну!