Для вітчизняного ринку праці актуальною залишається проблема, про яку один з роботодавців висловився в Facebook так: "Щоб знайти одну адекватну людину в компанію, потрібно перебрати і відсіяти мінімум 10. І це тих, хто пройшов нелегкий відбір. Сьогодні справжній голод на робочу силу, яка може працювати, а не сидіти в соцмережах. Людей з адекватною самооцінкою, які можуть працювати на результат, практично немає. Сьогодні океан можливостей. Все, що потрібно – це зробити себе людиною, яка приносить результати".
Таких працівників-зірок завжди і скрізь небагато. Вони знайдуть роботу в будь-якому випадку. Перспективи ж для більшості претендентів багато в чому залежать від ситуації на ринку праці, яка визначається головним чином положенням в економіці країни. При цьому потрібно враховувати, що робочі місця починають скорочувати через деякий час після погіршення економічної ситуації, а починають відкривати їх найчастіше при появі перших ознак пожвавлення, для підготовки до прийдешнього зростання продажів.
Ситуація в економіці і попит на робочу силу
У листопаді минулого року Мінекономіки випустило середньостроковий прогноз потреби у робочій силі в країні. За розрахунками чиновників, найбільший попит в 2015-2018 рр. буде на прості професії в сільському господарстві, торгівлі та сфері послуг. Очікується зростання попиту на продавців і демонстраторів. Також буде спостерігатися попит на робітників у транспортній та будівельній галузях, у сфері видобутку корисних копалин. Збережеться потреба у водіях і робочих з обслуговування пересувної техніки, працівниках, що надають персональні та захисні послуги. Подальший розвиток економіки потребують інженерних кадрів, професіоналів в галузі фізики, математики і технічних наук. Згідно з прогнозом, буде активно розвиватися сфера інформації та телекомунікації, зросте потреба у фахівцях IT-сектора. Крім того, адаптація вітчизняних підприємств до стандартів ЄС викличе додаткову потребу в робочих металургійних і машинобудівних професій.
Найбільший попит буде на прості професії
Цей, прогноз буде враховуватися при формуванні державного замовлення на підготовку фахівців.
Якщо ж повернутися до того, що економіка визначає погоду на ринку праці, є ряд факторів, що дозволяють сподіватися на покращення:
- надходження міжнародної допомоги дозволить стабілізувати ситуацію у фінансовій сфері;
- здешевіла гривня дозволить експортерам нарощувати продажі; допоможе їм і зростання попиту на їх продукцію, що почався на світових ринках, а також розширення можливостей експорту до країн ЄС, Білорусі, Казахстану та ін. Цей же фактор сприяє розвитку проєктів з імпортозаміщення (так НАЕК "Енергоатом", генераторне устаткування яке вироблено в Росії, прийняла рішення закуповувати запчастини та нове обладнання у вітчизняних виробників);
- влада обіцяє боротьбу з корупцією, децентралізацію – це може призвести до полегшення умов для ведення бізнесу;
- відносно низькі світові ціни на енергоносії сприятимуть зниженню собівартості української продукції;
- зростання військових замовлень забезпечить відродження і розвиток підприємств ВПК (в 2015 р Міноборони на розвиток озброєння використовує в 3,6 разів більше коштів, ніж в 2014 р – 14 млрд грн);
- уряд обіцяє стимулювати мале підприємництво, тому розширюються можливості у тому числі і для самозайнятості населення;
- можливо початок відновних проєктів в Донбасі.
Найсильнішим ж негативним фактором, що зберігає свою дію, є падіння внутрішнього попиту, як з боку населення, так і компаній. Причин тому кілька. Це і загальний стан невизначеності, що змушує відкладати великі придбання; і двозначна інфляція, що скорочує реальні доходи (зростання споживчих цін за підсумками 2014 склало 24,9%); і безробіття (повне або часткове); і зростання тарифів ЖКГ. За даними Держстату, реальна зарплата в Україні на кінець жовтня склала 95% від торішнього рівня.
Падіння попиту з боку населення безпосередньо позначається на роздрібних продажах (за 11 місяців минулого року в порівнянних цінах товарообіг впав на 7,5%), сфері послуг, банках, страхових компаніях, транспорті, житловому будівництві, а через них відбивається на всій економіці.
Положення в окремих галузях
До напрямів, які отримали зараз стимули для зростання, і де тому будуть потрібні нові працівники, можна віднести:
- внутрішній туризм (їздити відпочивати за кордон стало дорого);
- "Демократичне" громадське харчування, фастфуд, доставка їжі;
- виробництво одягу та взуття. Великі підприємства вже зараз відчувають нестачу працівників завдяки замовленням від Міноборони та інших силових структур, що різко зросли;
- виробництво обладнання для альтернативної енергетики (стимулює до цього зростання тарифів);
- агросектор, особливо компанії, що поставляють продукцію на експорт;
- розробка ПЗ;
- сервіси, пов'язані з різними формами "економіки довіри" або спільного використання, засновані на моделі Р2Р (користувач – користувачеві).
На жаль, всі ці напрями не дуже ємні з точки зору персоналу. У галузей же і напрямів, в яких задіяно багато працівників, мало надій на поліпшення найближчим часом. До їх числа можна віднести:
- металургію;
- машинобудування (основну частину підприємств);
- банки;
- страхові компанії (їм поки можна сподіватися хіба що на запуск страхової медицини);
- рітейл;
- телекомунікації;
- юридичні послуги;
- турфірми, націлені на виїзний туризм;
- фармацевтику;
- готелі і ресторани;
- будівництво.
Але і в цих умовно-депресивних галузях ситуація не однозначна. Завжди знаходяться підприємства і компанії, які з різних причин відчувають себе хоч трохи, але краще, ніж колеги по галузі. Вони і привертають новий персонал.
Барометр ринку праці
У році, на ринку праці багато в чому будуть зберігатися тенденції, що проявилися минулого року. Певне уявлення про них можна отримати, якщо скористатися даними сайтів з працевлаштування. Зокрема, hh.ua регулярно аналізує свої бази і проводить опитування, за результатами яких випускає звіти.
ПІДСУМКИ-2014. Кількість пропозицій роботи скоротилося на 30%. Не було професійних сфер, де б спостерігалася позитивна динаміка в порівнянні з минулим роком. Менше ніж інші від кризи постраждали такі професійні сфери: "Інформаційні технології", "Виробництво", "Робочий персонал", "Домашній персонал" і "Безпека" (але у сфері IТ ситуація виглядає непоганою тільки завдяки компаніям, що займаються аутсорсингом). Більше за інших постраждали готельно-ресторанна сфера, страхування, видобуток сировини, наука і освіта, а також автомобільний бізнес.
Обвал кількості вакансій по ринку відбувся в травні-червні, після чого настала умовна стабільність.
Найбільше вакансій за рік пропонували в сферах інформаційних технологій, продажів і маркетингу. На четвертому місці пропозиції для адміністративного персоналу, на п'ятому – вакансії для банківських працівників.
Більшість компаній не змогли підвищити зарплату своїм співробітникам. Водночас бонуси і премії виплачували.
Середня конкуренція за рік зросла удвічі і до грудня склала п'ять претендентів на одне робоче місце. Найвища конкуренція спостерігалася серед юристів, фінансистів, керівників, молодих фахівців і працівників некомерційних організацій. Найнижча – серед працівників страхової сфери, програмістів і системних адміністраторів, медичних представників і фармацевтів, робочого персоналу та фахівців з продажу.
Зарплатні побажання шукачів по порівнянні з попереднім роком майже не змінилися. Більшість компаній не змогли підвищити зарплату своїм співробітникам. Третина роботодавців не переглядали зарплати і компенсації, а 14% компаній були змушені їх скоротити. 41% зуміли підвищити оплату окремим фахівцям. Тільки п'ята частина роботодавців підвищила зарплату всім співробітникам, але в середньому не більше ніж на 10%.
Водночас бонуси і премії виплачували. Половина компаній робила це на тому ж рівні, що й роком раніше, 12% – зменшили фіксовану частину, але збільшили бонусну, стільки ж просто збільшили додаткові виплати. Чверть роботодавців були змушені скоротити додаткові виплати або відмовитися від них.
Відносно нова тенденція на ринку праці – укрупнення вакансій (тобто розширення обов'язків) і скорочення зарплат для нових співробітників порівняно з попередніми. Тільки половина компаній пропонувала кандидатам таку ж зарплату, як і у їхніх попередників.
ЯК КОМПАНІЇ набирати персонал
У зв'язку зі зниженням кількості вакансій закономірно зросло відношення числа резюме до кількості вакансій. У минулому році середнє значення склало 4,2 (в 2013 р було 2,6, а в 2012 р – 2,2). Найвища конкуренція серед претендентів в попередні кілька років постійно спостерігалася у Києві (в 2014 р тут 4,8 здобувачів на одну вакансію). Проте минулого року лідером за кількістю вільних фахівців став Донецьк (7,8 здобувачів). У Харківській області – 4,2 претендента, в Дніпропетровській – 3,9, в Одеській – 3,7. Самі низька конкуренція була в Тернопільській, Закарпатській, Чернівецькій і Хмельницькій областях – там ставлення варіює від 2,1 до 2,6.
Тенденції в ключових професійних сферах
Інформаційні технології в цілому і розробка ПЗ в найменшій мірі постраждали від кризи. Це практично єдина галузь, де частина компаній змогла індексувати заробітні плати відповідно до зростання курсу валют. Рівень конкуренції в цій сфері – один з найнижчих, всього один фахівець на вакансію.
Більшість вакансій пропонують програмістам і розробникам. Портал для розробників DOU в листопаді опублікував результати опитування українських IT-фахівців про роботу за кордоном. Виявилося, що, незважаючи на те, що сегмент IT в нашій країні вважається перспективним, багато представників цієї професії все ж хочуть виїхати з України. Так, 76% респондентів думають про переїзд, 14% вже працюють в іншій країні, 2% мають досвід роботи за кордоном, але повернулися в Україну, і тільки 8% переїжджати не планують.)
Інформаційні технології в цілому і розробка ПЗ в найменшій мірі постраждали від кризи.
Продажі – друга за кількістю вакансій сфера, вони становлять 19% від усіх пропозицій про роботу, а кількість резюме – близько 11%. Але кількість вакансій за рік скоротилося на 47%. Конкуренція в цій сфері одна з найнижчих – дві людини на три вакансії. Але знайти роботу, як і знайти співробітника непросто. Причина в те, що є значна різниця між тим, що пропонують компанії (низький рівень фіксованої ставки, високий рівень бонусної складової при низькому рівні продажів на ринку) і тим, чого очікують здобувачі (гідну фіксовану оплату). Найчастіше в сфері продажів затребувані фахівці з прямого продажу та роботи з клієнтами, керівники.
Виробнича сфера також постраждала – вакансій стало на 20% менше. Але з'явилася готовність зарубіжних компаній вербувати українських фахівців, причому в якості роботодавців готові виступати як компанії з країн СНД, так і ЄС. Конкуренція в цій сфері невисока – близько двох фахівців на одну вакансію. Найчастіше затребувані технологи та головні інженери в харчовій та металообробній галузях.
Кількість відгуків на одну вакансію
Число вакансій для керівних працівників скоротилося майже на 50%. Середній рівень конкуренції – один з найвищих: чотири фахівці на одне місце, а в деяких спеціалізаціях (юристи, фінансисти, управління персоналом) конкуренція досягає 10-15 осіб. Найбільш затребуваними залишаються керівники, які вміють організувати продаж, а значить, і забезпечити виживання бізнесу.
З початком кризи багато компаній переглянули свої можливості з працевлаштування молодих фахівців, тому кількість вакансій для них скоротилася на 35%. Закономірно, що ця сфера – постійний лідер за рівнем конкуренції: на одну вакансію тут претендує близько 10 претендентів. Найбільш популярні роботодавцями молоді фахівці, готові працювати в сфері продажів та адміністративними працівниками (секретарями, асистентами, кур'єрами).
Число вакансій для керівних працівників скоротилося майже на 50%
Маркетинг – третя за кількістю вакансій професійна сфера: 10% всіх вакансій і 6% резюме. Але незважаючи на високу затребуваність фахівців, кількість вакансій скоротилася на 40%. Але рівень конкуренції – один з найнижчих: на дві вакансії претендує три претендента. Однак більшість вакансій передбачають роботу в інтернет-маркетингу.
ОЧІКУВАННЯ ВІД 2015. У зв'язку з непростим минулим роком щось прогнозувати на 2015 р. більшість роботодавців (47%) не беруться, 21% розраховує на стабілізацію без особливих поліпшень, 20% – на розвиток і зростання бізнесу, а 11% очікують подальшого спаду.
Більше за інших на зростання в 2015 р розраховують IТ-компанії та підприємства оптової торгівлі, а найбільші песимісти – енергетичні, логістичні та медіакомпанії.
Дані Держстату щодо ринку праці України в 2014 р.
Можна довго сперечатися про те, чи правильно оцінює Держстат безробіття, чи достовірні його дані по зарплатах і т.д. Але іншого статистичного відомства у нас в країні немає, тому доводиться жити з тим, що є.
Наявний доход населення у розрахунку на одну людину
| Величина доходу за квартал, грн. | Приріст в річному обчисленні, % | |
| III квартал 2014 | 7 400 | 104,7 |
| II квартал 2014 | 6 900 | 108,2 |
| I квартал 2014 | 5734 | 103,9 |
Середньомісячна зарплата, в розрахунку на одного штатного працівника, грн.
| Січень | Січень-листопад | |
| Вся Україна | 3167 | 3439 |
| Київ | 4783 | 5290 |
Зареєстровані безробітні
|
| Січень-березень | Січень-вересень | ||
| тис. чел. | у % до населення працездатного віку | тис. чел. | у % до населення працездатного віку | |
| Вся Україна | 500,4 | 1,9 | 464,9 | 1,8 |
| Київ | 9,5 | 0,5 | 11,6 | 0,6 |
Безробітне населення у віці 15-70 років
| Січень-березень | Січень-вересень | |||
| тис. чол. | % | тис. чол. | % | |
| Вся Україна | 1806,0 | 9,0 | 1781,5 | 8,9 |
| Київ | 96,3 | 6,6 | 95,8 | 6,5 |
Економічно активне населення у віці 15-70 років
| Січень-вересень | ||
| всього, тис. чол. | доля занятих, % | |
| Вся Україна | 20122,1 | 63,0 |
| Київ | 1470,2 | 67,3 |
Попит і пропозиція на ринку праці
| Зареєстровано безробітних, тис. чол. | Кількість вакансій, зареєстрованих у центрах зайнятості, тис. од. | Кількість безробітних на одну вакансію, чол.* | |
| Січень | 504,9 | 52,3 | 97 |
| Травень | 456,1 | 50,6 | 90 |
| Листопад | 450,6 | 45,5 | 99 |
* У листопаді цей показник з Києві становив 21 чол., А в Хмельницькій області - 416 чол..
Структура зареєстрованих безробітних, тис. чол.
| Січень | Травень | Листопад | |
| Всього | 504,9 | 456,1 | 450,6 |
| жінки | 253,7 | 248,8 | 260,5 |
| чоловіки | 251,2 | 207,3 | 190,1 |
| жителі міст | 280,7 | 289,6 | 288,8 |
| жителі сіл | 224,2 | 166,5 | 161,8 |
Працевлаштування зареєстрованих безробітних
| Влаштовано за місяць | ||
| тис. чол. | доля серед зареєстрованих, % | |
| Січень | 24,7 | 4,4 |
| Травень | 50,7 | 9,3 |
| Листопад | 32,1 | 6,3 |
