У суботу 17 січня набув чинності закон, названий у бізнес-середовищі "Законом про податкову амністію". Більше півроку тривала підготовка документа - вперше про амністію, або, як сказано в законі, "податковий компроміс" заговорили ще навесні минулого року. Логіка влади зрозуміла: за час правління Януковича була ідеально налагоджена система, коли фіскали і силовики підштовхували бізнес до незаконної роботі, а пізніше починали розслідування правопорушень, шантажуючи бізнес велетенськими штрафами. Про незалежність судів мова не йшла, служителі Феміди часто виносили завідомо неправомірні рішення на догоду інтересам "Сім'ї".
Багато підприємців частково або повністю ухилялися від сплати податків і приховували дохід, рятуючись від свавілля податківців і правоохоронців.
Зараз уряд надає бізнесу можливість легалізувати свої доходи, заплативши порівняно невеликий відсоток від пішовших "в тінь" коштів.
Вийти з тіні
Алгоритм легалізації раніше прихованого податку досить простий. Якщо в період з 1 квітня 2011 року по 31 березня 2014-го платник ухилявся від сплати податку на прибуток і ПДВ (в тому числі завищуючи податковий кредит), він до 16 квітня повинен подати уточнюючу декларацію, де вказані суми недоплачених податків. Якщо Державну фіскальну службу влаштовують подані документи і заявлені суми, то підприємство перераховує до бюджету 5% недоплати та податковий борг вважається погашеним. Тобто прощається 95% суми боргу. Цей же принцип стосується і до штрафів, оспорюваним в суді або у вищестоящому податковому органі. Приємний бонус - посадові особи підприємства звільняються від адміністративної та кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків.
Найлегше знайти компроміс з податківцями буде компаніям, які судяться з ГФС. Перевірки вже проведені, повідомлення-рішення виписані, суми вказані. В такому випадку, щоб не витрачати час і гроші на судове або адміністративне оскарження, підприємства можуть поступитися і погодитися заплатити 5% від виписаних штрафів. Судові витрати і супутні витрати навряд чи обійдуться дешевше, хоча деякі можуть "піти на принцип" і продовжувати відстоювати свою правоту. Тим же, хто вирішить добровільно "прийти з повинною" і поділитися з бюджетом прихованими доходами, буде значно складніше.
Нескінченні суперечки
Є два істотні нюанси. По-перше, амністія стосується лише недоплаченого податку на прибуток підприємства та ПДВ. Ухилення від сплати інших податків і зборів держава не має наміру прощати. А багато підприємств судяться з держорганами як раз з приводу штрафів, нарахованих за інші порушення. Наприклад, мережі Фокстрот Держспоживінспекція виписала штраф на мільярд гривень, будівельної компанії ТММ - на 195 млн грн за порушення правил проведення готівкових розрахунків. Є у держорганів і претензії до імпортерів. Всі ці суперечки з допомогою податкового компромісу не можна врегулювати.
По-друге, якщо заявлені суми не влаштовують податківців, вони можуть провести позапланову перевірку підприємства. Теоретично тут виникають і корупційні ризики: інспектор, вивчивши надані документи, може або узгодити уточнюючу декларацію, або призначити перевірку. При цьому в самому законі детально не прописано, на підставі яких саме даних співробітник ГФС може відмовити в погодженні декларації.
Далі ще цікавіше. Якщо за результатами перевірки були виявлені порушення, то донараховані суми та штрафні санкції заперечувати не можна. Інакше платник втрачає право на податковий компроміс. Тобто якщо ревізор нарахував підприємству (неважливо, на яких підставах) мільйонні штрафи, залишається або змиритися і включити ці суми до уточнюючу декларацію і заплатити 5%, або оскаржувати результати перевірки і попрощатися з надією на податковий компроміс. Враховуючи, що до роботи податківців у підприємців дуже багато претензій, ймовірність нарахування додаткових незаконних санкцій аж ніяк не нульова.
Коментарі
Микола Толмачов, власник будівельної компанії ТММ
Прийнятий закон, що надає можливість компромісу між ГФС і платником, однозначно був потрібен. Передбачена сплата 5% від суми - цілком реальна ставка за легалізацію доходів, і, я думаю, деякі підприємства нашої галузі, які раніше працювали нелегально, цим шансом скористаються. Ухилення від сплати податків обходиться дорожче: потрібно витрачати гроші на готівку, користуватися конвертаційними центрами, виплачувати зарплату в конвертах і так далі. Тому їм простіше буде заплатити один раз 5% та бути чистими перед державою, не боятися раптових перевірок та штрафів.
Самі ми піти на компроміс не можемо. По-перше, вважаємо, що штраф нам був виписаний на рівному місці. По-друге, наша стаття не підпадає під податкову амністію. Тому будемо і далі відстоювати свою правоту в судах.
Олексій Дорошенко, керуючий партнер юридичної компанії Proxima
Протягом тижня для декількох клієнтів вже плануємо підготувати документи для податкового компромісу. Уряд фактично кинуло рятувальний круг тим підприємствам, які безуспішно намагаються відстояти свою правоту в судах. Всі знають, як проводилися перевірки за минулої влади: можна було отримати штрафи та донарахування по самих маревних приводів. А суди в 95% випадків ставали на бік держави, та платнику доводилося подавати апеляцію, витрачати час, сили і гроші на нескінченні ходіння по судах. В результаті, навіть якщо вдавалося "відбити" штраф, витрати могли досягати 20 і більше відсотків від спірної суми. Компроміс обійдеться набагато дешевше.
Ганна Дерев'янко, виконавчий директор Європейської бізнес асоціації
Члени нашої асоціації по-різному поставилися до прийнятого закону, єдиної позиції поки що немає. Багато з них вважають, що закон треба сприймати як певну межу, можливість знайти спільну мову з фіскальними органами, після якої держава буде дуже жорстко реагувати на спроби ухилитися від сплати податків. Але потрібно розуміти, що миттєво задекларувати приховані доходи і заплатити в бюджет 5% багато підприємств не зможуть: забрані від оподаткування гроші вже витрачені, і для сплати штрафів доведеться витрачати оборотні кошти.
Крім того, ухильні формулювання і не детально прописана процедура підтвердження податкового компромісу увазі, що більшість питань буде вирішуватися в ручному режимі. А отже, виникають корупційні ризики.
Ще один фактор: декларування прихованих доходів і компроміс можливі тільки за умови довіри бізнес-спільноти до податкових органів. Зараз ні про яку довіру мова не йде: фіскали себе давно дискредитували, і багато бізнесменів побояться показувати свої реальні доходи, побоюючись нових перевірок, штрафів, донарахувань.
Податкова амністія - дуже потужний інструмент, який потрібно використовувати вкрай обережно. Не можна раз у два-три роки оголошувати прощення за колишніми боргами. Інакше бізнес буде продовжувати приховувати доходи, сподіваючись на чергову амністію і можливий компроміс. На мою думку, в нинішніх умовах, у атмосфері взаємної недовіри бізнесу і держави оголошена амністія - холостий постріл.
Андрій Фомічов, керівник практики податкового права адвокатського об'єднання Юскутум
В цілому прийняті положення про податковий компроміс відповідають потребам бізнесу. Справа в тому, що пред'явлення претензій до підприємств за попередні періоди, незважаючи на продовжений мораторій на перевірки (у т. ч. і на перевірки фіскальної служби), триває, ведуться слідства стосовно посадових осіб підприємств з питань ухилення від сплати податків та фіктивного підприємництва. Існують платники податків, готові піти на компроміс. У цьому полягає позитивний ефект податкового компромісу.
З іншого боку, є компанії, які не приймають претензії фіскальної служби і мають на це повне право. Наприклад, випадки, коли ознаки фіктивності знаходять в третьому, четвертому, п'ятому і далі ланці господарської операції. Або, наприклад, контрагенти відстояли свою "податкову честь", а фіскали відразу йдуть до кінцевого суб'єкту з претензіями.
Крім того, існує ризик виникнення ситуації, коли в доважок до уточненими зобов'язаннями згідно з положеннями податкового компромісу фіскали будуть пропонувати" ще одного-іншого контрагента з недоведеними ознаками фіктивності. Оскарження такої "пропозиції" відбере право на застосування податкового компромісу.
