При цьому у колег по групі найбільших фінрезультати значно менше «вражаючі». Так, російський Промінвестбанк втратив 3,5 млрд грн, державний Укргазбанк - 2,8 млрд, італійський UniCredit Bank (Укрсоцбанк) - 2,7 млрд, банк Надра (Дмитра Фірташа) - 1 млрд, французький УкрСиббанк - 870 млн, Альфа-Банк - 744 млн, банк Фінанси та Кредит (Костянтина Жеваго) - 216 млн.
Інші банки з групи найбільших закінчили з прибутком. Так, найбільший в Україні Приватбанк (Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова) заробив за результатами року 749 млн грн, російські ВТБ Банк та Ощадбанк Росії - 643 млн і 108 млн відповідно, ПУМБ (Ріната Ахметова) - 54,2 млн, Дельта Банк (Миколи Лагуна) - 46,3 млн. З групи найбільших лише Райффайзен Банк Аваль поки не оприлюднив фінзвітність за четвертий квартал минулого року.
Секрет успішних
Чому ж у держбанків такі величезні збитки? Здавалося б, більшість банків втратили та продовжують втрачати активи в Криму та в Донбасі. Крім того, якість активів продовжує погіршуватися через фінансово-економічну кризу в країні що наростає. Але чому саме держбанки показали найбільшу збитковість?
Ключ до отгадке ми виявимо, якщо подивимося обсяги резервування під погані кредити. Обсяги резервів, що сформовані за результатами року Ощадбанком та Укрексімбанком, величезні на тлі показників інших банків.
Так, Ощадбанк відправив у резерви 12,16 млрд грн. При цьому 10,2 млрд грн були зарезервовані в четвертому кварталі. Укрексімбанк зарахував в резерви 17 млрд грн, з яких 8 млрд датовані четвертим кварталом.
Для порівняння, найбільший у країні Приватбанк, з активами в 1,6 рази перевищують активи кожного з держбанків, зарезервував в минулому році лише 2,5 млрд грн. Відрахування в резерви інших банків з групи найбільших виглядають так: Промінвестбанк - 4,3 млрд, Альфа-Банк - 4,1 млрд, Укргазбанк - 3,9 млрд, Сбербанк Росії - 3,3 млрд, Надра - 3,2 млрд, UniCredit Bank - 2,8 млрд, ПУМБ - 2,7 млрд, УкрСиббанк - 1,7 млрд, Дельта Банк - 1,6 млрд, ВТБ Банк - 1 млрд, Фінанси та Кредит - 280 млн грн.
Стає зрозуміло, що формування резервів послужило основною причиною збитків. Але чому такі величезні відрахування у держбанків? Пояснення просте - показати збитки вони змогли в результаті докапіталізації державою у минулому році.
Так, наприкінці минулого року Ощадбанк додатково одержав у капітал 11,6 млрд грн, Укрексімбанк - 5 млрд. На даний момент ці кошти значаться в балансах обох фінустанов як незареєстровані внески до статутного капіталу.
Інші ж банки просто не можуть собі дозволити відобразити у звітності збитки, оскільки у них немає коштів для доформування резервів під погані активи. Про це говорять і ряд аналітиків ринку.
Так, аналітик банківського сектору групи зазначає, що практично всі українські банки понесли втрати внаслідок погіршення обслуговування кредитного портфеля. В першу чергу, це стосується кредитів в Автономній республіці Крим та в Донбасі, а також валютних позик. Поточна капіталізація банків не дозволяє більшості з них сформувати адекватний рівень резервів під погані активи без порушення нормативів НБУ.
Найменш проблемними в цій ситуації виявилися саме державні банки. Схожа ситуація - у банків з російським капіталом (державним і приватним). У 2014-му росіяни досить охоче інвестували в капітал: Промінвестбанк - 4,4 млрд грн, ВТБ Банк - 1,2 млрд грн, Альфа-Банк - 50 млн доларів капіталу другого рівня (у вигляді субординованого боргу). ВТБ Банк планує докапіталізуватися в першій половині 2015-го. Відповідно, рівень капіталу цих банків дозволяє більш консервативно оцінювати якість кредитного портфеля і формувати під нього резерви.
Портфельні таємниці
Що стосується Ощадбанку - значну частину його кредитного портфеля становили позики кримськими компаніями, які займалися сонячною енергетикою, зокрема, компанії Activ Solar, яку пов'язують з екс-керівником адміністрації президента Андрієм Клюєвим. Зараз ці кредити не обслуговуються.
Очевидно, банк на даному етапі не бачить швидких шляхів повернення коштів, тому і створив під них резерви.
Ще на кінець першого півріччя 2014-го кримський кредитний портфель Ощадбанку становив 7,7 млрд грн. На думку головного аналітика Concorde Capital Олександра Паращія, більшість з цих кредитів могли бути номіновані в іноземній валюті. Такий висновок можна зробити виходячи з того, що обсяг цих позик зріс за перше півріччя-на 48% - рівно на величину девальвації гривні на той момент.
«На кінець року розмір кримських кредитів повинен був скласти близько 10,4 млрд грн (за курсом НБУ). Частина цієї суми могла бути списана в резерв раніше, але, схоже, основна сума була списана в четвертому кварталі, тобто після того, як банк збільшив капітал на 11,6 млрд грн», - аргументує Олександр Паращій.
За даними аналітика, який побажав залишитися неназваним, частка кримських позик Ощадбанку становить 11,4% від загального портфеля кредитів. В абсолютних цифрах це 370 млн доларів та 220 млн євро. Показово, що Луганська та Донецька області в сумі дають близько 2% портфеля. А частка позик «Нафтогазу України» протягом року зменшувалася завдяки ефекту девальвації, досягнувши значення 17%.
«Потрібно враховувати, що Ощадбанку дозволено практично не формувати резерви під кредити «Нафтогазу». Тому відсоток резервування під ці позики навряд чи істотно вплинув на формування збитку банку. До того ж, «Нафтогаз» кредитується в гривні, а Крим - найімовірніше, в доларі», - констатує аналітик.
Що стосується Укрексімбанку - його кредитний портфель менш концентрований, ніж у Ощадбанку.
Тим не менш, протягом 2014 року рівень сумнівної та безнадійної заборгованості банку зросла з 21,2% до 34,4% (у Ощадбанку - з 8,5% до 20,1%). Цікаво, що частка кримських позик у портфелі банку - 0%, а Луганської та Донецької області сумарно дають всього лише близько 2,6%. Тим не менш, левову частку токсичних активів банку складають підприємства, які юридично оформлені в інших регіонах України, але фактично (не)ведуть операційну діяльність на анексованих територіях.
Крім того, нагадує фахівець відділу продажів боргових цінних паперів, істотну частку в портфелі «поганих» кредитів Укрексімбанку становить позика, видана у 2013 році структурам, пов'язаним з компанією ВЕТЕК Сергія Курченко, на купівлю медіа-групи UMH. Мова йде про суму в 150 млн доларів. З відомих причин, кредит зараз не обслуговується, що, ймовірно, і зумовило необхідність формування значних резервів.
