Якщо в грудні нардеп Борис Філатов, права рука мільярдера Ігоря Коломойського, очолює парламентську Спецкомісію з питань приватизації, а в березні сам губернатор, без попередження, приходить на закрите засідання цієї Комісії - то навряд чи це можна вважати випадковим збігом обставин. Тим більше, якщо на засіданні Коломойський викликається свідчити, як нечесно проходила в країні приватизація всі минулі роки.
Сьогодні Філатов офіційно заявив про те, що спецкомісія перевірить законність приватизації низки ключових об'єктів. В першу чергу - Укррудпрому, Укртелекому, Київенерго, столичного водоканалу, всіх облгазів і обленерго, Одеського припортового заводу, а також всіх портів, підприємств агропромислового комплексу та земель академії наук.
Більшість перелічених об'єктів в різний час опинилися під контролем таких представників великого бізнесу як Рінат Ахметов, Дмитро Фірташ, Віктор Пінчук та Вадим Новінський.
За інформацією, мова йде не про масову реприватизацію, як сприйняв новину ринок, а саме про великих активах, до приватизації яких є питання і які по суті були монополізовані олігархами - спочатку при Кучмі, а потім при Януковичі.
Те, що реприватизація, якщо до неї дійде, буде носити вибірковий характер, підтвердив сам Філатов, запросивши на засідання Комісії Пінчука, Ахметова, Жеваго, Новинського та Фірташа (по скайпу, оскільки той невиїзний і знаходиться в Австрії). Як він висловився, запрошують їх "з метою дачі пояснень з питань розкрадання державної власності".
Сам Коломойський на засіданні Комісії сказав, що у нього є досьє на всі приватизовані об'єкти і він готовий їх пред'явити. "Якщо буде доведено, що це злочин і злочинна змова, тоді повинна бути експропріація", - сказав бізнесмен.
Якщо розглядати можливий перегляд підсумків приватизації в такому, виборчому, контексті, то теоретично він може призвести до того, що давно потребує держава - обмежити вплив олігархів на економіку, політику і суспільство в цілому.
"З одного боку, можна вважати це все боротьбою з олігархатом. Всі розуміють, що приватизація в Україні відбувалася не зовсім чесно", - каже виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації.
Багато з приватизованих в Україні активів справді продавалися набагато нижче справедливої вартості, підтверджує Андрій Беспятов, керуючий директор, голова аналітичного департаменту.
Однак витрат і побічних ефектів цього процесу в сьогоднішніх обставинах може бути дуже багато. "Як правило, коли мова заходить про таких розслідуваннях, це перетворюють на розбирання для того, щоб забрати у одного і віддати іншому", - говорить економіст.
Хто може бути одним з цих "інших", враховуючи, що ініціатором процесу виступає співвласник групи Приват Коломойський, - очевидно. Коломойський в сьогоднішньому політичному контексті - це людина, яка хоче і може взяти реванш за все те, що він "недоотримав" в минулі роки.
Про те, що бажання таке є, свідчать кинуті їм на Комісії фрази типу "у нас грають у футбол все - а виграє Німеччина, у приватизації беруть участь всі - а купує виключно Ахметов".
Можна також припустити, що під гаслом "відновлення справедливості" Коломойський почне публічний похід в політику. За інформацією, як раз сьогодні цей процес запускається.
Нарешті, в умілих руках "виборча реприватизація" може стати дуже ефективним інструментом тиску. Наприклад, на тих олігархів, які зацікавлені в нагнітанні сепаратистських настроїв в прилеглих до Донбасу регіонах і дестабілізації обстановки. Олігархів, які не проти зіграти на зростанні кризових настроїв у цих областях. Якщо Коломойський йде в політику - ці регіони йому дуже цікаві як людині, що володіє іміджем спасителя Дніпра.
Не всі члени приватизаційної Комісії підтримують ідею ставити під сумнів законність приватизації, здійсненої до 2010 року. Частина вважає, що перевіряти слід тільки об'єкти, що приватизовані під час президентства Януковича, і то - після вивчення питання і публічних консультацій.
Такий підхід може бути виправданим, вважає Пасхавер, враховуючи, що при Януковичі "були монополізовані цілі галузі". У тому, що вдасться переглянути процес приватизації до 2010 року, він сумнівається. "Безсумнівно, великі угоди були за змовою. Зрозуміло, слід перевірити їх законність, але треба пам'ятати, що покупець, якщо тільки не довести, що він давав хабар, не винен. Коли хтось купує задешево завод, то винен не той, хто купив, а той, хто йому продав, а це зазвичай сошки, чиновники середнього рангу", - говорить експерт.
Тривогу викликає не тільки можливий переділ власності між українськими олігархами. Тему реприватизації, як би її не показали суспільству, так чи інакше болісно сприйме бізнес-співтовариство і іноземні інвестори.
Беспятов нагадує, як десять років тому, після Помаранчевої революції, екс-прем'єр Юлія Тимошенко однією з перших ініціатив оголосила аналогічну - мова йшла про реприватизацію декількох тисяч підприємств, фактично кістяк економіки. "Це шокувало фінансовий ринок і було сприйнято вкрай негативно", - говорить він.
Ризик відлякати інвесторів буде і зараз, погоджується Дерев'янко. "Недоторканність приватної власності повинна бути священною коровою", - вважає вона. Якщо ж рішення переглянути приватизацію великих підприємств все-таки буде прийнято, процедура повинна бути абсолютно прозорою. "Потрібно дати можливість існуючим власникам доплатити справедливу ціну, якщо порушення дійсно будуть виявлені". - каже вона.
Реприватизація дійсно не означає, що активи будуть "експропрійовані" державою. Якщо буде доведено, що підприємство було викуплено не за ринковою ціною, можуть запропонувати власнику доплатити. А в випадку відсутності грошей - розмити його частку в компанії через допвипуск акцій, які продадуть іншому інвестору.
Ще одне питання - чи доцільно розпочинати все це зараз, каже Беспятов, в умовах, коли залучити хорошого іноземного інвестора, з урахуванням військових дій і рецесії, не неможливо, але важко.
"Питання в ціні і питання, хто сюди прийде?" - запитує він.
Залишати ж такі підприємства в держвласності теж недоцільно.
"Що з ними робити далі? Треба дивитись на один-два кроки вперед, - говорить він. - Якщо підприємство залишають у держвласності - все одно будуть зруйновані напрацьовані зв'язки. Хто і як швидко зможе їх відновити і стабілізувати? Повинні бути прозоро призначені люди, які повинні будуть вирішити величезний шматок проблем і в короткий проміжок часу можливо в найважчий період нової історії України".
Навіть якщо ставити питання реприватизації, то робити це треба у більш стабільній економіці, і равновзвешенно підходити до всіх учасників ринку, а не тільки до окремих груп, вважає економіст. "І забезпечити, щоб кожна наступна влада не спекулювала на цьому, а якимось чином це питання закрився раз і назавжди на майбутнє, а не працював, як міна уповільненої дії, яку приводить в дію кожна наступна зміна влади", - підкреслює він.
