Серед грошей, які виплачуються Фондом гарантування вкладів (ФГВФО) клієнтам банків, що визнані неплатоспроможними, назад у банківську систему за різними оцінками повертається близько 20%.
До 1 березня 2015 року обсяг строкових вкладів українців по банківській системі становив 407,4 млрд гривень, проти 350,7 млрд гривень строкових вкладів на 1 січня 2014 року, і 348,7 млрд гривень - на 1 травня 2014 року.
"Що збігають з банків українці вибирають кілька шляхів для вкладення своїх кровних. Перший з них - це купівля житла. “Динаміка з активним вкладенням коштів з банків ринок первинної житлової нерухомості намітилася у середині 2014 року. До весни 2015-го стало зрозуміло, що перетікання частини вкладів у первинний ринок квартир дозволив цього напрямку бізнесу нормально існувати", - розповідає ГЕНЕРАЛЬНИЙ директор компанії "Визум-Капітал" Павло Татарчук. За його словами, сьогодні ця тенденція зберігається: люди забирають гроші з банків і вкладають їх у квартири.
Другий шлях - підтримка свого бізнесу і/або споживання. Міноритарний акціонер Актив Банку Сергій Бродович розповідає, що “ситуація в банківській системі сьогодні така, що останнє, що я зроблю - це понесу гроші в банк. Так як всі бізнеси зараз продукують у кращому випадку - нуль, в гіршому - мінус, то всі гроші спрямовуються на підтримку існуючих бізнесів. У тих же, хто бізнес в Україні вже згорнув, ліквідність переходить офшори".
Банківський експерт Павло Пащенко вважає, що основна частина вилучених з банківської системи вкладів осідає на руках у населення. "Люди просто зберігають гроші "під подушкою", - говорить експерт. Екс-заступник голови НБУ Олександр Савченко також зазначає, що частину грошей, стікаючих з банківської системи, пересилається за кордон, але основна маса колишніх вкладників тримає гроші вдома - в очікуванні кращих часів.
Наступний напрямок, на яке може перетікати грошова маса, забезпечує інтернет. Зокрема, мова йде про таких інструментах, як електронні гроші і Bitcoin. В Україні активно процвітає тіньовий банкінг. Професор MIT Андрій Кириленко розповідає, що така ж ситуація складається і в розвинених країнах, таких як Сполучені Штати. “У США визначили, що bitcoin - це товар.
При цьому, основною проблемою людей, які займаються криптовалютами, є намір центральних банків регулювати подібні електронні валюти. Центральні банки періодично рятують фінансових посередників, збільшуючи або зменшуючи монетарну базу. Але з інтернет-валютами такий контроль поки що неможливий", - каже Кириленко. Він зазначає, що процентна ставка в США і європейських країнах сьогодні дорівнює нулю, і з-за криптовалют така ситуація може тривати досить довго. А центробанки конкурують за послуги, які вони надають, з цими "приватними" криптовалютами. “Клієнт вибирає тіньовий банкінг, тому що фінансові посередники - банки - надають дуже дорогі послуги і збирають про клієнтів безліч інформації, яка цікава банкам, але не клієнтам, і так далі. Конкуренція дійшла до того, що кріптовалюти є конкурентами не просто банкам, але центральним банкам", - розповідає Андрій Кириленко.
