Про це повідомив минулого тижня журналістам міністр інфраструктури Андрій Пивоварський.
"У нас були контакти з найбільшими світовими лоукостерами. RyanAir потенційно готовий літати у Львів. EasyJet - скоріше ні, ніж так. Є ще кілька великих лоукостерів, які потенційно готові зайти", - сказав він.
За словами міністра, ці авіакомпанії почули пропозицію України і взяли час на аналіз. Зараз компанії прораховують, скільки вони зможуть заробляти в країні. "Це чиста економіка. Якщо авіакомпанії буде щось не влаштовувати, ми готові розглянути, на яких умовах вони готові зайти. Ми подивимося, чи зможемо ми їх задовольнити. Але враховуючи поточний стан в аеропорту, ми готові пропонувати хороші умови", - зазначив Пивоварський.
Які шанси, що RyanAir захоче літати у Львів, і чи зможе влада забезпечити перевізнику необхідні умови.
Євген Хайнацький, директор компанії Стиль Авіа:
- RyanAir захоче до нас літати за умови практично безкоштовного обслуговування (приклад - одна з їхніх баз знаходиться в аеропорту Братислава. Збори за зліт-посадку, хендлінг і навіть обслуговування пасажирів в терміналі - 95% знижки від затверджених розцінок аеропорту строком на 5 років), скасування віз для громадян України при поїздках до ЄС, наявності платоспроможного населення в регіоні, достатньо розвиненою готельної бази та інфраструктури міста і області для прийому іноземців.
На сьогоднішній день, на жаль, ми не зможемо дати їм цих умов, крім крайнього пункту, та й то частково. Під Євро-2012 ми встигли дещо побудувати, але до рівня європейського обслуговування так і не дійшли. Що стосується першого пункту, ні мерія міста, ні губернатор області не приймають рішень по знижкам за обслуговування в аеропорту, і тим більше - тільки для нових перевізників. Всі тарифи на обслуговування повітряних суден і пасажирів затверджуються профільними міністерствами, передаються в Державіаслужбу України, яка інформує світове співтовариство про затвердження нових розцінок в аеропорту (всі відомості вносяться в електронні довідники ІАТА, і після їх публікації перевізники користуються ними при розрахунках економіки своїх рейсів). І якщо припустити, що для нових перевізників будуть застосовуватися якісь пільги, то як буде вирішено питання з іншими, які вже виконують рейси зі Львова?
Наприклад, хто і якими методами дасть 80% знижки авіакомпанії Роза Вітрів, яка виконує чартерні рейси зі Львова, хто надасть пільги МАУ, яка оголосила і запустила проект лоукост по ряду напрямів, хто дасть цю знижку кожному перевізнику, який бажає підняти хоч один напрямок, навіть на вже існуючому маршруті? Ось, літають в Стамбул зі Львова. А може, мало рейсів літає? Давайте додамо стільки, скільки хочуть всі бажаючі. Ось це я розумію - "Відкрите небо", і від цього тільки збільшиться пасажиропотік, а з ним збільшиться і надходження грошей в казну міста і держави. Зрозуміло, що природним відбором відпаде слабкий або недосвідчений, але ринок вже буде існувати, і після цього треба правильно навчитися керувати, не більше того. Потрібно залучати українських перевізників, але необов'язково в якості базового. Тільки нашим перевізникам цікавий наш ринок, а RyanAir, і WizzAir т. д. ринки цікаві тільки там, де вже існує пасажиропотік, який вони просто переорієнтують на свої рейси, а розвивати щось-вкладати інвестиції в сумнівний проект - навряд чи хтось буде в нинішній ситуації.
Олександр Ланецький, директор консалтингової компанії Friendly Avia Support:
- Представники RyanAir вже зустрічалися з активом області. Тоді місцева влада не змогли задовольнити потреб перевізника.
RyanAir в аеропорту базування потрібно наступне:
1) швидкий розворот;
2) піша посадка;
3) чітка позиція аеропорту за низькими зборами;
4) дотація від аеропорту, регіону або країни на відкриття рейсу, а також їх участь у розкручуванні рейсів (точних даних немає, але, за оцінками експертів, прямі і приховані дотації складають до 20% доходу трійки лоукост-перевізників ЄС - RyanАir, easyJet і WizzАir).
Сергій Кадученко, власник компанії Тревелдеск:
- Поки що вся львівська історія виглядає як імпульсивна спроба влади згладити негативний суспільний резонанс, викликаний виходом Віззейр, і паралельно відвернути увагу від проблеми видачі дозволів на експлуатацію повітряних ліній. Можливо, що це також співпало з прагненням львів'ян якимось чином оживити пасажиропотік у себе. У підсумку маємо низку гучних заяв виключно з боку української влади і повне мовчання з боку іноземних перевізників, яким, підозрюю, той Львів зараз даром не потрібний. При цьому юридичний механізм реалізації "Відкритого неба" в Львові до кінця неясний, суть комерційних пропозицій лоукостам неясна, спонсор знижок на аеродромне обслуговування і дотацій перевізникам не визначений, як і сам розмір таких подарунків для іноземців (місцевим подарунків, мабуть, не дістанеться). В довершення - абсолютно незрозумілий економічний ефект від даного проекту, а головне - не озвучена мета (у грошовому еквіваленті або у нових пасажирів), до якої українська сторона прагне прийти. Висновок - популізм.
