Саме навколо них розгорнулася досить бурхлива дискусія. Що це політична технологія чи «перша ластівка» соціального протесту?
Варто нагадати, що вперше після Майдану шахтарі стукали касками на Грушевського ще в червні 2014 року. Тому як би там не було треба визнати, що соціальна база для протесту гірників є.
21 квітня в Києві відбувся Третій з'їзд шахтарів України
, Делегатами якого стали близько 800 представників усіх шахтарських регіонів, крім перебувають під контролем самопроголошених «республік».
Основні вимоги з'їзду: відставка міністра енергетики та вугільної промисловості Володимира Демчишина;
скликання засідання РНБО і розробка заходів щодо врегулювання кризової ситуації у вугільній галузі.
22 квітня масові акції шахтарів (до 1000 учасників) відбулися під Адміністрацією президента, під профільним міністерством та на Хрещатику.
23 квітня шахтарі пішли під Раду. Фракція ОппоБлока, на знак протесту проти того, що парламент не вніс до порядку денного питання, що піднімаються протестуючими, покинула зал засідань. Представники провладних фракцій звинуватили олігархів у тому, що вони використовують людей для тиску на владу, яка почала реалізацію курсу деолігархізації.
У мережі оперативно з'явився «злив» плану під умовною назвою «Фортеця» в рамках якого нібито технологи Ахметова організували «екскурсію» шахтарів до Києва. Ряд стилістичних особливостей цього документа говорять про те, що якщо це і «фейк», то вельми професійний.
Втім те, що шахтарські акції ініційовані олігархатом (конкретно - Ахметовим), очевидно. Преса дуже швидко з'ясувала, що серед учасників протесту не так багато людей, які не отримують зарплату. Зате - багато представників підприємств, що знаходяться під «козирком» ДТЕК. Показовими також вимоги. Зокрема, вимога відставки міністра.
Про Володимира Демчишин дуже багато експертів відгукуються як про слабку чолі одного з ключових міністерств. Він навіть не намагається створювати видимість «реформаторської діяльності». Він - людина, поставлений президентом для того, щоб посприяти перерозподілу сфер впливу в енергетиці. Звідси і конфлікти з прем'єром і «лідерами олігархічного цеху» Коломойським і Ахметовим.
Демчишин очолює «наступ» держави на бізнес-імперію Ахметова, домагаючись усунення монопольного становища ДТЕК в енергогенеруючій галузі. Відсторонення Демчишина з посади є реальною метою організаторів масового протесту шахтарів. Олігархат в черговий раз намагається використовувати найманих робітників для захисту своїх інтересів у конфлікті з державою.
Варто відзначити і те, що на бік великого капіталу в цьому конфлікті стали профспілки: лідер Незалежної профспілки гірників М.Волинець кидається на телевізійні камери з надмірною ентузіазмом.
Президентська сторона поки утримує Демчишина та транслює сигнал про те, що не збирається його «здавати»
. Втім, не можна виключити варіант, при якому вимагати відставки міністра будуть не тільки «опозиційні» олігархи, а й прем'єр Яценюк. У такому випадку, Демчишин може бути «розміняв» президентом в торгах з прем'єром. На кону адже такі «няшкі», як керівні посади в АМК, ФДМ, ВРЮ, з приводу яких коаліція поки не може домовитися.
Втім, масові акції шахтарів мають ще один, прихований, але найважливіший підтекст.
Олігархи самовпевнено вважають
, Що вони здатні контролювати соціальний протест. Точно так же, вони були впевнені, що, «підкидаючи грошенят» на Майдан, контролюють ситуацію. Що підгодовуючи сепаратистів, всього лише «тиснуть» на Київ і в будь-який момент «заженуть в забій» «відправлять у запій» (потрібне підкреслити) донецький люмпен. Недооцінка соціально-політичної суб'єктності мас - вроджена хвороба великого капіталу, через яку він страждав, і буде страждати. Організовувати акції протесту - для олігархів все одно, що створювати тренувальні табори вуличної політичної активності.
Намагаючись спрямувати енергію мас проти конкуруючої буржуазної угруповання, що перебуває при владі, олігархи, зрештою, діють проти себе ж самих. Адже Демчишин - НЕ корінь зла. Він - всього лише інструмент внутрішньовидової боротьби великої буржуазії. В умовах зберігається вертикального конфлікту соціальна енергія мас неминуче буде спрямована проти всього «політичного класу», всіх «еліт і контреліт», всіх олігархів і чиновників.
Закони соціального розвитку ніхто не відміняв. І саме цими законами, в кінцевому підсумку, керується Ахметов. Хоч і «наосліп». Втім, це його проблеми.
