Державне агентство автомобільних доріг України («Укравтодор») розкриє згадані заявки, а переможців конкурсу оголосять 5 січня 2016 року. Дорога з'єднає північний об'їзд Львова та українсько-польський прикордонний пункт пропуску «Краковець».
Платні дороги в Україні
Поки проект вважається пілотним, і його успіх або невдача буде впливати на долю майбутніх концесійних об'єктів. «Укравтодор» фігурує як замовник (концесієдавець), а виконавець (концесіонер) - приватний інвестор. За планами, будівництво магістралі триватиме чотири роки.
Сьогоднішнє повідомлення Львів - Краковець (індекс М10) виглядає як середньостатистична міжміська українська дорога. Дві смуги руху довжиною 109,3 км, розширені в місцях перехрестя. Востаннє об'єкт ремонтували в рамках підготовки до Євро-2012. Магістраль належить до міжнародного транспортного коридору №3, який проходить через Берлін, Дрезден, Вроцлав, Львів і Київ. Істотний недолік сьогоднішньої дороги - населені пункти вздовж магістралі. Це часто призводить до аварійності, яка обмежує швидкість руху транспорту і гальмує транспортний потік. Нова траса позбавиться від таких мінусів, вона буде ширше, коротше і швидше. Чотири смуги руху, 84,4 км довжини і максимальні 120 км/ч.
Історія проекту
Вперше про будівництво нової дороги заговорили в 1999 році. Тоді і уклали угоду з компанією «Концесійні транспортні магістралі», але через брак фінансування і внутрішніх конфліктів у компанії все залишилося тільки на папері. У 2003 році до цих паперів повернулися і уряд затвердив потрібну проектно-кошторисну документацію.
Через рік провели земельні дослідження і виділили необхідні ділянки, однак проект загруз на рівні документації. Обіцянки будівництва знову прозвучали під час підготовки до Євро-2012, але в підсумку процес знову відклали. І вже в 2013 році справа отримала логічне продовження: договір з компанією «Концесійні транспортні магістралі» розірвали, і Кабмін почав підготовку концесійного конкурсу.
Тоді і запланували побудувати шість платних доріг загальною протяжністю 2500 км. Сьогодні до реалізації краще всього готова тільки магістраль Львів - Краковець. «Це один з небагатьох хороших інфраструктурних проектів в Україні. Краковець, Львів, далі Рівне, Київ та напрямок на Одесу. Так можна забезпечити транзит від Чорного моря до ЄС», вважає Іван Войтович,голова правління компанії «Київсоюзшляхпроект», яка займалася магістраллю Київ - Бориспіль.
Хто платить за свято
Точних сум щодо бюджету магістралі поки що немає. Сам «Укравтодор» публікував в різний час різні цифри. У проекті 2013 року, який знаходиться у вільному доступі, фігурує сума 3,4 млрд гривень. Але в «Укравтодорі» це заперечили, посилаючись на відсутність такого документа. У проекті 2015 року мова йде вже про 5,4 млрд гривень (у цінах 2013 року). «Застарілу проектну документацію треба переробити і в технічній частині, і у фінансовому наповненні, а саму фінансову модель проекту буде надавати кожен претендент на конкурс», пояснює прес-служба агентства.
Міністр інфраструктури Андрій Пивоварський прогнозує, що вартість будівництва може коливатися в діапазоні $350-500 млн. А минулого місяця Кабмін виділив на під'їзній 520-метровий фрагмент дороги майже 26 млн гривень.
Діючий проект пояснює загальні правила гри. Фінансування повністю лягає на приватного інвестора, якому протягом 45 років з моменту запуску дороги стануть повертати кошти. Фінансова структура проекту буде виглядати так: плата за проїзд буде надходити до держбюджету, а там гроші розподілять між «Укравтодором» та інвестором.
Скільки може коштувати проїзд
Транспортний потік на сьогоднішній дорозі становить 8400 автомобілів на добу. Щоб проект самостійно «відбив» інвестиції за передбачений період, вартість проїзду з Краковця до Львова при зазначеному трафіку, повинна бути приблизно $3, а вартість проїзду одного кілометра $0,03. У 2013 році голова «Укравтодору» Євген Прусенко говорив, що ціни за проїзд не будуть занадто високими: 0,3 грн/км для легкових і 1 грн/км для вантажівок, цього за тодішнім курсом було цілком достатньо для самоокупності. Сьогодні відомство обіцяє озвучити точні цифри вже після оголошення інвестора.
Але стверджувати, що на новій магістралі трафік буде аналогічним складно. Згідно із законодавством, кожна платна дорога повинна мати безкоштовну альтернативу, така практика існує і в Європі. В «Укравтодорі» прогнозують, що через 30 років інтенсивність руху зросте до 23-25 тис. транспортних засобів на добу. «Реалізація цього проекту не залежить від інтенсивності руху для покриття витрат інвестора, оскільки плата за проїзд повинна зараховуватися в бюджет», йдеться в поясненні відомства.
Отже, якщо інтенсивність руху на магістралі виявиться недостатньою, щоб відпрацьовувати інвестиції, борг перед концесіонером лягає на держбюджет. Також в «Укравтодорі» поки не можуть пояснити, яким чином будуть розподілятися фінансові ризики між державою та інвестором. Хоча, на думку Івана Войтовича, майбутній проект зможе вчасно покрити всі витрати. Експерт наголошує на іншому: концесійне законодавство в Україні не врегульоване, і важко зрозуміти, за яким алгоритмом інвестор буде працювати. «Платність дороги встановлює Верховна рада України, а розмір Кабмін, тому в разі неприйняття зазначеними органами відповідних рішень дорога залишатиметься безкоштовною», відповіла прес-служба «Укравтодору».
Європейський досвід
Перші європейські платні дороги в сучасному вигляді з'явилися в 60-х роках минулого століття у Франції, Іспанії та Португалії. А сьогодні такі об'єкти побудовані майже в кожній європейській країні. Лідер тут Німеччина, де побудовано 14 136 км платних доріг. За даними Аsecap, прибуток від такої послуги у 2014 році склав 4,4 млрд євро. При цьому за проїзд платять тільки вантажівки, а розмір плати залежить від габаритів та шкідливих викидів транспорту. Для всіх інших дороги безкоштовні. Винятком є лише дві тунельних ділянки, де платять всі.
Більше всього на платних дорогах заробляють у Франції. Сукупний дохід у 2014 році там склав 9,2 млрд євро. Це пов'язано з тим, що у Франції найвищі ціни за проїзд. Поїздка по найдовшій 571-кілометровій трасі Париж - Бордо варто 54,4 євро.
А самий активний транспортний потік в Норвегії. Щодня по платним дорогам там проїжджає 1,3 млн автомобілів. Незважаючи на це, в Норвегії лише 911 км платних доріг, які торік заробили 940 млн євро.
Способи оплати проїзду в Європі діляться на два типи. У невеликих країнах, таких як Австрія, Словаччина, Швейцарія і т. д., водії повинні прикріпити до лобового скла певний стікер. Придбати його можна або при в'їзді в країну, або на будь-якій АЗС. На автостраді камери зчитують інформацію з автомобіля, у разі відсутності необхідного стікера - штраф. Наприклад, вартість такого документа у Швейцарії 40 франків, а термін дії 14 місяців.
