"Ваша найактуальніша проблема – це конфлікт кількох ідеологій управління країною і груп, які їх відстоюють. Ви мечетесь між залишками радянської економіки і неоліберальними концепціями, які пропонують вам західні країни. І вашим елітам нині вкрай важливо виробити консенсус щодо того, як функціонує світ навколо і яке місце в ньому України", – сказав професор.
Він назвав спільну рису радянської та західної капіталістичної системи – обидві розуміли важливість виробництва. Однак, зазначив Райтнер, після розпаду СРСР більшості пострадянських держав, у тому числі Україні, від комунізму захотілося перейти до іншої крайності – новому лібералізму, заснованого на ідеї, що абсолютно не важливо, що ти робиш, важливо, що ти щось продаєш, наприклад, сировину. Головне – вільний ринок, чия "невидима рука" відрегулює обмін між державами до вигоді всіх.
"Насправді розумною опозицією комунізму є не лібералізм, а консерватизм, який зберігає ті інститути, які корисні, і ті практики, які успішні", – сказав професор.
В Україні був хороший наукомісткий виробничий сектор, і за 20 років вільного ринку він суттєво постраждав, опинившись дорогим і невигідним. І з держави, що виробляє деталі ракет, Україна, продовжує він, швидко переходить до держави, що продає великі обсяги кукурудзи.
"Проблема і в тому, що ви хотіли цього не помічати, продовжуючи бачити пріоритети в економіці вільного ринку", – зазначив Райтнер.
