У минулу середу Нацбанк провів нараду з операторами ринку терміналів самообслуговування. "Зростання частки небанківського сегменту ринку платіжних послуг і суттєві обсяги готівкових операцій, що проводяться через ці установи, вимагає від НБУ перегляду підходів до регулювання діяльності небанківських фінустанов і встановлення до них вимог, аналогічних вимогам до банків", - пояснили в прес-службі НБУ мету зустрічі.
Компаніям обіцяють нелегке життя.
По-перше, їм доведеться розкривати відомості про кінцевих бенефіціарів.
По-друге, регулятор планує встановити для них з 2017 року вимоги до мінімального розміру власного капіталу. Яким буде необхідна сума - поки що предмет обговорення. Але генеральний директор компанії EasySoft (бренд EasyPay) Роман Кисельов розповів, що мова йде про збільшення статутного капіталу до 60 млн грн. і підвищення вимог до резервного і страхового капіталу. Вся необхідна нормативка поки тільки розробляється регулятором.
Ліцензії НБУ на переказ коштів без відкриття рахунків зараз має 35 небанківських фінустанов. На ринку в цілому виділяють 5-6 ключових гравців - це "Приватбанк" IBox, EasyPay, 24NonStop, Tyme, CityPay. За даними НБУ лідерами на ринку прийому готівки для подальшого переказу за допомогою платіжних пристроїв в 3-му кварталі 2015 року серед банків є ПАТ КБ "Приватбанк", серед агентів банків - ТОВ "Айбокс", а серед небанківських фінансових установ - ТОВ "ФК "Фенікс".
Фінансові компанії, які приймають великий обсяг готівки через платіжні термінали, контролювати зараз складно. Ризик проведення незаконних операцій досить великий. Виявляти пильну увагу до цієї категорії підопічних НБУ почав ще з другого півріччя 2015 року. Причина - претензії з боку МВС і СБУ, які заявили, що через платіжні системи йдуть фінансові потоки на користь терористичних угруповань. Приміром, влітку СБУ заблокувала 250 терміналів Ibox", власники яких не перереєструвалися на підконтрольній української влади території, і продовжували використовувати ці термінали в окупованих районах. Вже восени пройшли обшуки в приміщенні, що використовується ТОВ "Ай Ті Фінанс" - власником великої мережі платіжних терміналів 24NonStop. На думку слідства, компанія продовжувала працювати на тимчасово окупованій території Донецької області і надавала технічну допомогу у зборі коштів для фінансової підтримки самопроголошеної "ДНР".
Це призвело до того, що регулятор став посилювати свої повноваження. В постанові НБУ № 815 від 25 листопада, центробанк обмовив своє право зупиняти дію ліцензії небанківської фінустанови на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків на строк до одного року, якщо того було спіймано на порушення законодавства. До цього регулятор міг тільки відкликати або анулювати ліцензію. Своїми новими можливостями НБУ скористався вже на початку 2016 року і зупинив переказ коштів системою "24NonStop". Зараз її платіжна організація"Ай Ті Фінанс" має намір судитися з НБУ за відновлення ліцензії.
Під пильну увагу Нацбанку потрапила і платіжна система "E-Pay", підозрювана СБУ в пособництві терористичній діяльності самопроголошених республік. Хоча її акціонер категорично спростовує всі звинувачення: "Компанія "E-Pay" не працювала ніколи на окупованих територіях. Рахунок у Банку ВБР (власником банку є син побіжного президента Віктора Януковича Олександр - ред.) в житті не мала. На жаль, наші доблесні органи виконують чергове замовлення, замість того, щоб знаходити реальних злочинців", - прокоментував заяву СБУ власник компанії - дніпропетровський бізнесмен Максим Сігалов.
Дороге задоволення
Ще одне нововведення, за допомогою якого регулятор збирався посилити контроль за "підопічними" - фіскалізація процесу платіжних систем. Згідно з законом "Про використання РРО", а також вимогами НБУ, з 1 січня 2016 року кожен небанківський термінал самообслуговування повинен був бути забезпечений реєстратором розрахункових операцій. Але пізніше строки виконання цієї умови перенесли на 1 липня 2016 року. За словами Романа Кисельова, вимоги щодо РРО ще не затверджено ні Мінфіном, ні ГФС і повинні з'явитися тільки в квітні. Установка реєстраторів обійдеться компаніям досить дорого, оскільки один такий пристрій коштує близько $400. Якщо помножити цю суму на загальну кількість терміналів (за підсумками 3 кв. 2015 їх налічувалося 21 935 штук) виходить солідна сума - $8,77 млн.
В якості альтернативи платіжним системам пропонують працювати за допомогою банківського процесингу (банки будуть приймати платежі на користь тієї чи іншої фінкомпанії). На думку учасників ринку, саме цю схему роботи і виберуть більшість операторів. За інформацією НБУ, зараз 16 юросіб вже уклали агентські договори з банками і працюють через них. Акціонер EasyPay нещодавно придбав банк "Траст", через платіжну систему якого компанія буде здійснювати свою діяльність. А банк "Фамільний" створив свою платіжну систему "FlashPay".
"Нові вимоги призведуть до того, що небанківські компанії будуть змушені "зайти" під банки і відбудеться монополізація ринку", - вважає екс-власник мережі терміналів "Банк 24 Національний кредит" Андрій Оністрат. За його словами, НБУ створює умови, за яких банки все більше будуть впливати на ринок платіжних систем, хоча у всьому світі тон задають, як правило, саме небанківські фінансові компанії. "Комісії на цьому ринку невеликі 0,1%-0,2%, але вони компенсуються обсягами платежів. Банкам цей сегмент не надто цікавий, а значить "рулити", як і раніше, будуть два максимум три банки", - вважає Оністрат.
Скільки грошей проходить через термінали
За даними регулятора, обсяги прийнятої готівки учасниками небанківських фінансових організацій за 3-й квартал 2015 року склали 3 148 млн грн. У порівнянні з сукупним обсягом, якими оперують банки (46 488 млн грн.) і агенти банків (1 338 млн грн.) - цифра не захмарна, але суттєва. До того ж компанії з небанківського сектора постійно нарощують обсяги. З початку минулого року кількість задіяних платіжних пристроїв, використовуваних небанківськими компаніями, збільшилася на 3350 шт. і за підсумками 3-го кварталу 2015 року становить 21 935 штук.