З початку 2016 року вже посилені правила ліцензування небанківських валютно-обмінних мереж, а послуги інкасації тепер зможуть надавати не тільки кредитні установи.
Незабаром НБУ планує переглянути правила роботи платіжних систем і вуличних платіжних терміналів. «В цьому році будуть посилені вимоги до капіталізації фінансових установ, які мають намір здійснювати переказ коштів, та розкриття кінцевих власників платіжних систем, так і фінансових установ – учасників платіжних систем», – пообіцяв минулого тижня заступник голови Нацбанку Яків Смолій.
Валюта не для всіх
Нацбанк готовий зараз видавати небанківським фінансовим установам ліцензії на валютно-обмінні операції, тільки якщо їх мінімальний статутний капітал становить 20 млн грн. Досі досить було вкласти в капітал такої компанії 200 тис. євро (близько 5,5 млн грн). Якщо ж у мережі компанії понад 100 обмінників, кожне додаткове збільшення їх кількості на 50 офісів зажадає «вливання» в капітал 5 млн грн, зазначено в постанові НБУ № 983/2015. Тобто компанія «Абсолют Фінанс», що має найбільший на ринку статутний капітал 85 млн грн, може собі дозволити мати тільки 750 валютно-обмінних пунктів.
На кінець літа 2015 року на ринку було всього чотири мережі небанківських обмінних пунктів («Абсолют Фінанс», «ГГЛА», «Финод», «Вікторія»). Після цього силовики заблокували роботу «Вікторії», а НБУ вирішив видати ліцензії всім бажаючим. Так на ринку з'явилися ще вісім компаній. Тільки одна з них – одеська компанія «Фінансовий Світ» – має необхідний за новими правилами капітал. Іншим потрібно інвестувати кошти.
Посилюються вимоги до оснащення приміщень пунктів обміну валют засобами безпеки. Вони повинні бути такими ж, як у банках. Всі операції повинні проводитись із застосуванням РРО, обмінний пункт повинен вести облік залишків гривні і валюти в касах на кінець робочого дня, а звітність в НБУ буде подавати щомісяця, а не раз в квартал.
«Для відкриття одного пункту за новими правилами, за оцінками учасників ринку, сума інвестиції буде досягати $20 тис. Звідси вимоги до статутного капіталу ліцензіата. Чим більше відділень, тим вище капіталізація», – каже екс-директор департаменту реєстраційних питань та ліцензування НБУ Леонід Антоненко, який брав участь у розробці правил. За його словами, великі витрати обмінники понесуть на установку і обслуговування РРО, плюс врегулювання питань оренди та більш жорсткі правила забезпечення безпеки.
Як і банки, обмінники повинні розкрити структуру власності аж до кінцевого бенефіціара. Але в ході прийняття документа з нього прибрали два пункти, без яких нинішня реформа втратила сенсу. «У початковій концепції передбачалося, що на додаток до вимоги про розкриття будуть ще два важливі вимоги. Перше – перевірка добробуту остаточних ключових учасників у порівнянні з розміром статутного капіталу ліцензіата.
Ця міра допомогла б відсіяти номінальних акціонерів від реальних. Другий – позбавлення бездоганної репутації власника істотної участі у випадку відкликання ліцензії. Ці правила змусили власників ліцензії серйозно ставитися до вимог НБУ та дорожити ліцензією, тому що її відгук означав би для них заборона на повернення на ринок», – вважає Леонід Антоненко.
На виконання вимог законодавства НБУ дав учасникам ринку півроку – до 1 липня. Інакше їм доведеться здати ліцензію. Телефонні номери мереж обмінників не відповідали на дзвінки, тому дізнатися у них, наскільки вони готові виконати умови НБУ, поки не вдалося.
Нові учасники вже мають відповідати цим правилам. Тому дев'яти компаній Нацбанк вже повернув пакети документів «на доопрацювання». «Після Нового року вони повинні подати пакет документів вже за новими правилами», – повідомили в прес-службі регулятора.
Гроші підуть по руках
Зміни торкнуться і ринку послуг інкасації. Постановами № 922/2015 і № 926/2015 НБУ зруйнував монополію банків – на цей ринок вийдуть небанківські компанії. «Аутсорсинг дозволить знизити витрати банків за рахунок укрупнення готівкових потоків і їх концентрації в касових центрах спеціалізованих компаній», – стверджують в НБУ. Для отримання дозволу на надання послуг інкасації компанія повинна створити спеціальний підрозділ і навчити співробітників, забезпечити схоронність готівки з використанням, у тому числі, вогнепальної зброї (самостійно або із залученням спецкомпании). Компанія повинна мати власний оперативний автотранспорт з панцирної захистом не нижче 3-го класу.
У Нацбанку уточнив, що заявки на отримання ліцензій до них ще не надходили. «Проте щоденні телефонні дзвінки з цього приводу свідчать про зацікавленість юридичних осіб в новій сфері бізнесу. Кількість ліцензованих учасників ринку інкасації важко спрогнозувати, вважаємо, що буде кілька десятків», – кажуть в НБУ.
На думку банкірів, поріг входження на ринок досить високий. «Ліцензійні вимоги передбачають значні матеріальні витрати і велика кількість підготовленого персоналу. З урахуванням того, що тарифи на інкасацію знаходяться на межі рентабельності, термін окупності інвестицій у цей вид діяльності, на наш погляд, досить значний, що робить дуже складними умови виходу на ринок приватних компаній», – говорить начальник управління інкасації, перерахунку та зберігання валютних цінностей Ощадбанку Олександр Герасимов. За певних обставин в майбутньому він очікує посилення конкуренції.
Поріг входження на ринок дуже високий. «Інкасація це не лише броньовик. Це каси перерахунку сховища. Вони є тільки у банків. І головне – досвід і технології. Ми зараховуємо торгову виручку онлайн в момент приїзду інкасаторів. Такі технології новачкам, тим більше невеликим, не під силу, – кажуть у Приватбанку. – Цей ринок досить специфічний і вузький. Перебити тарифи того ж Приватбанку з великими обсягами інкасації буде нереально».
При цьому банки можуть пропонувати тарифи нижче собівартості. «Вони можуть чинити інкасаційні послуги як складову комплексу банківських послуг. Приватні компанії будуть надавати тільки інкасаційні послуги і будуть змушені тісно співпрацювати з банківськими установами в питаннях обслуговування клієнтів (здача готівки в банк, її обробка, вирішення спірних питань та інше)», – пояснює Олександр Герасимов.
