Як пише видання Newsmaker у своєму розслідуванні гучної справи, ключові рішення про виведення з банківської системи Молдови $1 млрд приймалися в українських містах Каховка та Нова Каховка Херсонської області.
"Саме там (в Каховці) 26 листопада 2014 року відбулися збори семи акціонерів молдавського Banca Social?, що легалізували операції, які зараз іменують не інакше як шахрайські. Так звані акціонери і не підозрювали, який афері вони беруть участь — на відміну від тодішнього уряду Молдови, який через секретні укази виділив проблемним банкам (Banca Social?, Unibank и Banca de Economii) фінансову допомогу", – йдеться у публікації видання.
Так, з доповіді американської компанії Kroll, яка займалася пошуком молдавських активів, випливає, що в один день – 8 травня 2013 року, п'ятеро громадян України і двоє громадян Росії стали акціонерами молдавського Banca Social?.
При цьому "акціонери" заплатили за акції €650-660 тис. кожен. За інформацією молдовських журналістів, п'ятеро з семи акціонерів Banca Social? виявилися мешканцями міст Каховка та Нова Каховка Херсонської області.
Одному з авторів розслідування вдалося зустрітися з мешканцем Каховки Сергієм Андрійчуком, який, за документами володів 4,16% акцій банка і був "головою зборів акціонерів".
Мешканець Каховки, як з'ясували журналісти, не має жодного уявлення про те, до якої історії, він виявився причетним. "Літній чоловік … явно не розуміє, про що з ним говорять і який його зв'язок з молдавським мільярдом", – відзначають молдовські журналісти.
Проте, як йдеться у матеріалі, Андрійчук зізнався у тому, що восени 2014 року він погодився віддати на деякий час свій паспорт двом чоловікам за винагороду в тисячу гривень. Також журналісти встановили, що підпис у паспорті Андрійчука не співпадає з підписом у документах за результатами "зборів акціонерів банка".
Молдовські журналісти стверджують, що в місті Нова Каховка, яке знаходиться неподалік Каховки, мешкає ще один "акціонер" Banca Social? (4,2% акцій) – Олег Степанець, нині безробітний.
Журналісти вказують у своєму матеріалі, що як тільки вони почали своє розслідування на території Херсонської області, особами, до яких вони прийшли, зацікавилися міліція. Тому вони змушені були залишити Херсонську область.
Видання стверджує, що саме на зборах акціонерів в Каховці було ухвалено рішення уповноважити тодішнього президента Banca Social? Наталю Рахубу укласти договір цесії (договір відступлення права вимоги) з британською компанією Fortuna United LP. Фіктивні директора цієї компанії – уродженці прибалтійських країн Вікторія Зирнеліте і Реміжіус Микалаускас – відмовилися називати імена реальних власників компанії.
Саме Fortuna United LP. виступила поручителем за п'ятьма великими кредитами, виданими напередодні (25 і 26 листопада 2014 року) Banca Social?.
Кредити були видані п'яти молдавським компаніям в доларах, євро і леях на загальну суму 13,7 млрд леїв (на той момент приблизно $1 млрд). Мова йде про такі компанії та суми: Danmira SRL — 3,062 млрд леїв, Davema-Com SRL — 3,196 млрд леїв, Voximar-Com — 2,470 млрд леїв, Contrade — 2,339 млрд леїв, Caritas Group — 2,607 млрд леїв. Крім цього, великі кредити отримали, згідно зі звітом Kroll, ще дві компанії: Provolirom SRL і Dracard SRL.
Причому всі компанії, крім Contrade SRL і Davema Com SRL, за даними видання, контролювалися молдавським бізнесменом, тодішнім головою адмінради Banca de Economii, Іланом Шором.
Як відомо, у Молдові напередодні парламентських виборів у листопаді 2014 року з трьох банків країни зникла сума загалом на півтора мільярда доларів.
У причетності до масштабних махінацій підозрюють екс-прем?єра Молдови Влада Філата, якому на початку березня цього року суд продовжив арешт на 30 днів.
Філата звинувачують у тому, що він фактично передав молдовському бізнесмену Ілану Шору контроль над трьома банками країни і отримав за це хабарі у розмірі 250 млн доларів.
