Біднішими нікуди
Останні дані Євростату виявилися для нас не надто райдужними: у статистичному відомстві ЄС підрахували, що погодинна зарплата в Україні більш ніж у 15 разів нижче, ніж у країнах Євросоюзу.
Виявилося, що українські працівники отримують менше 1,3 євро за годину, у той час як в цілому по Європі середня погодинна зарплата становить 20 євро. Навіть у самих небагатих країнах Європи година праці коштує в рази більше, ніж у нас: в Болгарії - 3,8 євро/год, Румунії - 4,6 євро/год, Литві - 6,5 євро/год.
Чому ж українці так мало отримують?
Працюємо неефективно, продавати нікому
На думку економіста Андрія Мартинюка, найсерйозніша причина наших невисоких заробітків - це низька продуктивність праці.
- В Україні кількість продукту, випущеного співробітником за годину робочого часу, у середньому вп'ятеро нижче, ніж в Європі, - наводить цифри експерт. - На практиці це означає, що для того, щоб українець створив стільки ж товарів і послуг, скільки, скажімо, його німецький або французький колега, йому потрібно працювати в п'ять разів більше. Тобто не 8 годин в день, 40 годин на день, що, природно, неможливо.
Другий несприятливий для нас момент полягає в тому, що бажаючих купити вироблені товари стає з кожним роком все менше. Серед причин - криза в країні і в світі, падіння експорту на третину лише за останній рік, розрив економічних зв'язків з північними сусідами.
Погоджуємося на крихти
Про інший нюанс розповідають психологи, на думку яких причина низьких доходів не в останню чергу полягає в тому, що ми просто не звикли вимагати від роботодавця гідної зарплати. Самі ж погоджуємося на крихти, потім вибираючи з двох варіантів: або заробляти на стороні, або все тугіше і тугіше "затягнути пасок" і не жити, а виживати.
- Останні років десять я постійно працюю на трьох роботах, - каже киянин Олександр. - І радий би зосередитися на одній, але зарплати мізерні. Хорошого в цьому мало: часто не можу сконцентруватися на одній справі, втомлююся, а офіційну зарплату отримую тільки в одному місці. Так що попутно заробляю собі ще й проблеми з пенсією.
Зрозуміло, Олександр не самотній. Дані офіційної статистики свідчать: на жалюгідні крихти замість заробітку погоджуються тисячі людей в країні. За даними Держкомстату, кожен десятий житель країни змушений жити на суму нижче прожиткового мінімуму, який, за оцінками експертів, і без того занижений в рази.
Середня зарплата в медицині - 2909 грн., в освіті - 3178 грн. Тобто лікарі і вчителі погоджуються працювати за 2-3 тис. на місяць, розраховуючи "добрати" необхідні суми з учнів і пацієнтів. За таким же принципом на низькі оклади погоджуються чиновники. А потім президент і прем'єр голосно журяться з трибун: мовляв, корупція вразила всі сфери.
Зате склалася ситуація цілком влаштовує роботодавців, які твердо вірять, що українцям можна платити сущий мізер - вони на все згодні.
- Тут питання в ментальності, - говорить психолог Марина Деркач. - Пам'ятаєте відому приказку про синицю в руці? Або, якщо вам так більше подобається, її український аналог: "Краще горобець в руці, ніж лелека в небі". Це закладено в нас на генетичному рівні: краще хоч щось, ніж нічого взагалі! Адже "подушки безпеки" у більшості наших співгромадян немає, і вони просто об'єктивно не можуть собі дозволити чекати гідної пропозиції і вибирати. У жителів Європи в питаннях вибору роботи і прийнятного доходу прямо протилежний підхід. Європеєць навряд чи погодиться на меншу зарплату, побоюючись, що в майбутньому йому вже більше не запропонують.
Наша психологія формувалася ще в радянські часи, продовжує Деркач. Тоді зарплати були невеликими, але і витрачати їх було особливо нема на що. Квартири - безкоштовно, медицина і освіта - теж, комуналка - копійки, та й подорожувати всередині країни можна було цілком бюджетно. Гроші фактично витрачалися тільки на продукти та одяг, до того ж у часи тотального дефіциту, потрібно було ще добряче побігати, щоб їх витратити.
Сьогодні ж абсолютно за все потрібно платити астрономічні суми, резюмує психолог, а підходи до зарплати залишилися колишніми.
Тінь тут ні при чому
І від експертів, і від чиновників часто доводиться чути: оскільки половина української економіки перебуває в тіні, то насправді українці отримують набагато більше, ніж фіксує офіційна статистика. І, стало бути, живуть не так вже погано.
Однак анонімні опитування показують: хвалитися нам все ж особливо нічим. Кожен третій українець заробляє до 3 тис. грн. - і тут мова йде саме про фактичне, а не про офіційному доході (докладніше див. інфографіку). Не дивно, що чотири з десяти опитаних зізнаються: грошей ледь вистачає на найнеобхідніше.
- У нинішніх умовах зарплати в країні відображають реальний стан економіки, - зазначив економіст Олександр Дудчак. - Справа зовсім не в тому, що значна частина економіки перебуває в тіні. Навіть якщо вся вона буде "на світлі", це не надто змінить ситуацію та не підвищить рівень життя звичайного українця.
Падіння виробництва в країні та зниження цін на сировинну продукцію на світових ринках не могло не відбитися на доходах населення, продовжує економіст. І для України більше значення має не тимчасове зміна кон'юнктури ринку, а серйозні структурні зрушення в економіці.
- На жаль, Україна перетворюється на аграрну країну, але не за рахунок бурхливого розвитку сільського господарства, а внаслідок катастрофічного падіння промислового виробництва і експорту технологічної продукції, - каже Дудчак. - Немає виробництва та ринків збуту - нізвідки взятися і доходів. І в такій ситуації, як би не виводили з тіні економіку, як би не платили "білі" зарплати - впливу на економічну модель це не зробить. І навіть на майбутні пенсії не вплине, оскільки пенсійна політика за кілька років також зазнає серйозні зміни. Все, чого можна очікувати - це незначні збільшення надходжень до бюджету та удар "бумерангом" по підприємствам, які вирішили платити все по закону.
В ТЕМУ
Замкнуте коло
Одна з вагомих причин наших низьких зарплат - більш ніж скромний.
ВВП - валовий внутрішній продукт - це вартість усього, що справила країна. І низький ВВП означає, що країна або мало справляє, або її товари дешево коштують. У нашому випадку все зійшлося: для нашого ВВП справедливо і те і інше.
Сьогодні Україна з її низькими зарплатами і не розвивається опинилася у замкненому колі. Адже низькі зарплати - це зменшення купівельної спроможності населення, скорочення внутрішнього ринку збуту і, отже, гальмо розвитку економіки країни. Очевидно, що для зростання економіки потрібен споживач, у якого є гроші, щоб він міг купувати те, що виробляється.
Сьогодні наше замкнуте коло виглядає так: зарплати зменшуються - люди економлять на покупках - скорочується обсяг торгівлі - зменшується обсяг виробництва зменшуються зарплати.
