"Частина вимог наших партнерів вигідна всім українцям, бо йдеться про запровадження загальноєвропейських правил поведінки, зокрема, проведення судової реформи та впровадження цілої низки інших системних державотворчих змін.
Однак у співпраці зі Заходом є й інший бік медалі. На нас тиснуть через МВФ, через інші фінансові інституції, щоб загнати у фінансову кабалу, а потім задешево отримати наші активи. В Україні ще залишилися нерозпродані підприємства та земля. Якщо хтось уявляє, що Міжнародний валютний фонд -- це благодійна організація, то це велика помилка.
Бізнес, який посередництвом МВФ фінансує нашу державу, зацікавлений у поверненні своїх активів сторицею. Тому потрібно бути дуже акуратним у співпраці зі Заходом. Варто виконувати те, що вигідно нам, а решти намагатися уникнути".
З його слів, влада реагує на ці вимоги інакше. "Якщо заходить мова про приватний бізнес Президента, то він слушно каже, що продавати великий бізнес нині невигідно -- надто ціни низькі, а якщо йдеться про приватизацію великих державних активів, то ця ж людина легко погоджується на вимоги МВФ", -- наголошує Ярослав Макітра.