Люди почали активно викопувати городину. У когось видався гарний врожай картоплі, у когось -- не дуже. Але зберегти бульби сухими та цілими аж до пізньої весни всім треба. Ми звернулися за порадами до досвідчених господарів, аби вони розповіли свої хитрощі та секрети в зберіганні продукту, який цілий рік усіх нас годує,
Дідівський спосіб номер один
Ольга Токач добре знає, що виростити гарний урожай -- це лише половина справи. "Потрібно ще вміти його зберегти, -- каже пані Ольга. -- Тому завжди користуюся ще дідівським методом зберігання урожаю. Отож, перед тим, як занести бульбу до підвалу, чоловік паяльною лампою обпалює стіни й підлогу приміщення. Це для того, щоб убити будь-які хвороботворні бактерії, які можуть жити в підвалі й згодом вразити принесену бульбу. Опісля два-три дні підвал провітрюється і лише після цього заносимо врожай".
Господарі, висипавши в засік для картоплі три -- чотири мішки бульби, обов'язково кладуть на неї гілочки червоної горобини, на яких повинні бути кетяги ягід. А ще -- розкладають кілька столових буряків. "Річ у тім, що і горобина, і буряки потребують підвищеної вологості, -- пояснює жінка. -- Тобто вони вбиратимуть вологість і цим самим вбережуть картоплю від гниття, початок якого часто спостерігається при підвищеній вологості в підвалі. Окрім цього, фітонциди, які виділяють листочки та ягоди горобини, є згубними для хвороботворних бактерій, які можуть потрапити до підвалу. Завдяки такому простому й доступному методу в нас ніколи не псується бульба.
Щоправда, потрібно подбати й про підтримання необхідного температурного режиму в підвалі. Урожай найкраще заносити на зберігання, коли в приміщенні від плюс 12 до 14 градусів. А через тиждень-півтора можна її знизити до плюс 8 -- 10 градусів. Її я досягаю завдяки тому, що відчиняю спеціальні отвори, крізь які в підвал надходить свіже повітря. Пізніше найбільш оптимальною температурою для успішної зимівлі бульби є плюс два -- три градуси, яка повинна триматися у підвалі постійно. І коли дотриматися цих маленьких вимог, то гарна зимівля урожаю картоплі забезпечена".
Тим часом Іван Шевчук стверджує, що найкраще пересипати бараболю лушпинням цибулі. "Фітонциди цього овоча захищають бараболю від хвороботворних бактерій, -- каже газда. -- Відповідно, вона не гниє і гарно зберігається протягом зими. Тому, висипавши мішок коренеплодів, посипаю двома -- трьома пригорщами лушпиння, а тоді знову картоплю. Так бараболю зберігав ще мій прадід і казав, що завжди гарно лежала до весни".
Яму на підвал не проміняти
Не менш популярним способом збереження врожаю є його... закопування в ями. Цей прадідівський спосіб не знає собі рівних, незважаючи на будівництво сучасних підвалів у великих добротних господах та застосування різних технологій зберігання городини. "У ями ми складаємо картоплю, буряки та моркву, -- розповідає Ганна Васильчук. -- Навесні, коли овочі відкопати, вони виглядають такі холодні, свіжі, що хоч вже кидай у каструлю до борщу чи супу. Тому яму наша родина не поміняє на жоден підвал!"
Для того, аби овочі добре зберігалися, жінка радить ретельно перебрати їх, відкинути побиті чи трішки підгнилі. Згодом слід добре все просушити на сонці. Бажано перед закопуванням у яму винести на сонце та просушити протягом двох -- трьох годин. А ще пані Ганна радить відібрані для зберігання в ямі сухі овочі певний час потримати в прохолодному місці, щоб вони трохи остудилися. Згодом ще раз просушити й лише тоді вкладати в землю.
"Яму копаємо на сухому, бажано піщаному місці, -- каже Василь Гуменюк. -- Усередину зимового сховку овочів слід помістити так званий "душник" із нещільно збитих дощок. Це для виходу повітря. Якщо взимку будуть сильні морози, то отвір душника варто прикрити сіном. Під такою своєрідною "парасолькою" овочам холод не страшний". Навколо душника насипають купу овочів, прикривають тонким шаром соломи, щоб до них не торкалася земля. Зверху присипають землю та прикривають її листям. Але останнє, якщо ще не достатньо холодно, робити не варто, бо овочі можуть або спаритися, або попроростати. Вкривати на зиму ями найкраще тоді, коли від перших заморозків поверхня грунту вкриється кіркою. Зверху можна ще покласти листок шиферу.
А в мене -- траншея
-- У глибокій траншеї картопля добре зберігається аж до літа! -- запевняє Микола Оксенюк, який щойно викопав частину врожаю другого хліба. Ось він, під навісом -- на брезенті. “Тут я зазвичай підліковую свою картопельку, -- каже газда. -- На свіжому повітрі протягом 15 -- 18 днів у кожної бульби інтенсивно загоюються всі рани та порізи, завдані під час викопування. А тоді -- знову закопую у землю”.
Навіщо? Виявляється, там, на глибині 2,5 метра, бараболя зберігається найкраще: не проростає, не гниє і не втрачає смакових якостей та вітамінів. Викопав траншею -- і все: не треба ні підвалу, ні льоху.
“Щоправда, у цієї технології є свої правила, яких треба дотримуватись, -- пояснює пан Оксенюк. -- Моя картопля хоча й зимує у землі, та із землею не контактує. На дно траншеї кладу довгі дерев'яні колоди. Зверху, поперек, -- палиці, а тоді -- металеву сітку із невеличкими вічками, щоб циркулювало повітря. Стіни обов'язково утеплю картоном у кілька шарів. І лише тоді завантажую картоплю. Точніше, акуратно кладу -- кожну окремо, щоб не пошкодити. Інакше -- почне гнити”.
Траншею газда заповнює не до верху. Залишає своєрідну повітряну подушку. Товщина її -- сантиметрів 70. А тоді -- накриває колодами та дошками й по середині ставить витяжну трубу з ковпаком.
“Але ж морози в Україні бувають і до 20, і до 30 градусів”, -- натякаю співрозмовнику, що врожай у такому сховищі може підмерзнути. “А в мене не підмерзає, -- всміхається. -- Чому? Бо дошки накриваю старими пальтами, рядном, килимами. Потім -- шаром соломи, а зверху -- поліетиленовою плівкою, яка захищає від вологи. А ще перед морозами я обов'язково знімаю ковпака із труби та наглухо закриваю отвір старим одягом. От і все. Мене часто запитують, мовляв, за рахунок чого підтримую оптимальну температуру в такій траншеї? Відповідь проста: за рахунок тепла землі. До речі, у траншеї я зберігаю і насіннєву бульбу. Знаєте, що помітив? Траншейна картопля краще проростає, швидше розвивається і радує щедрими врожаями. Тож навіщо будувати пивницю? Траншейний метод -- простіший, надійніший і дешевший. Я переконався в цьому ще десять років тому”.
Словом, мало викопати багато картоплі. Давайте навчимося ще її зберігати!
