Реєстр українських вуглевидобувників готується стати коротше на одну сходинку: найближчим часом з цього списку буде виключена шахта «Белицька». Зараз її оператор - група ДТЕК Ріната Ахметова - намагається передати «почесну місію» з консервації цього підприємства Фонду держмайна. Таким чином, команда Ахметова, з одного боку, хоче заощадити на закриття шахти гроші, а з іншого – позбутися іміджу ліквідатора. Впоратися з другим пунктом цієї задачі буде особливо непросто: попереду у ДТЕК перспектива консервації ще мінімум двох шахт.
Шахта «Белицька» з однойменного міста Донецької області увійшла в орбіту Ріната Ахметова в грудні 2010 р. «в пакеті» з державним об'єднанням «Добропіллявугілля», яке тоді господар Донбасу взяв в оренду строком на 49 років. Від імені групи ДТЕК відповідний договір підписав ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», а від держави - регіональне відділення ФДМУ в Донецькій області. Оформивши контроль над активом, добувають близько 3 млн. тонн вугілля в рік, компанія Ахметова пообіцяла інвестувати в нього 2 млрд. гривень до 2016 року. Зараз же, як стало відомо «ОЛІГАРХУ» , на порядку денному стоїть закриття однієї з п'яти шахт «Добропіллявугілля» - згаданої «Белицької».
Відповідне питання ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» ставило перед ФДМ ще навесні цього року, передавши йому повідомлення про припинення видобутку вугілля на цьому підприємстві. У Ігоря Білоуса не стали вникати у суть теми, повідомивши ДТЕК про те, що це питання належить до компетенції Міністерства енергетики. Але після переадресації цієї проблеми відомству Ігоря Насалика ситуація кардинально не змінилася: за інформацією «ОЛІГАРХА» , міністерство банально проігнорувало лист ДТЕК, не надавши на нього ніякої відповіді.
Така поведінка дала зрозуміти, що державі фактично байдужа доля «Белицка», тому зараз в команді Ахметова зосереджено не на діалозі з орендодавцем про подальшу долю шахти, а на нюансах її консервації. Зокрема, за чий рахунок повинна проходити ця недешева процедура. Приймати ці функції на себе не захотів ні ДТЕК, ні ФДМ, тому сторони вирішили з'ясовувати стосунки в суді: юристи Ріната Ахметова звернулися до відомства Білоуса з позовом, в якому йшлося про необхідність розтлумачити договір оренди цілісного майнового комплексу «Добропіллявугілля». «Компанія вважає, що пунктом 5.1.21 договору оренди ЦМК «Добропіллявугілля» на неї покладено зобов'язання забезпечити ліквідацію шахт та нести відповідні витрати тільки у разі відпрацювання запасів вугілля. У всіх інших випадках такий обов'язок покладено на орендодавця і Міністерство енергетики та вугільної промисловості», - так звучить офіційна позиція підопічних Ахметова.
У ФДМ, навпаки, впевнені, що закриття підприємства - особиста проблема ДТЕК. «Протягом строку дії договору оренди цілісний майновий комплекс знаходиться в користуванні орендаря. Це кореспондується з Цивільним кодексом України, у відповідності з яким тягар по утриманню і зберіганню орендованого державного майна покладено на орендаря. Це формує висновок, що, незалежно від подальших рішень уповноважених органів державної влади, до компетенції яких належать питання ліквідації або консервації гірничих підприємств, заходи щодо ліквідації або консервації шахти «Белицька» повинні здійснюватися за власний рахунок орендаря», - так звучить позиція Фонду, озвучена у суді.
Оцінивши аргументи обох сторін, служителі Феміди вирішили, що вони вагоміші у ДТЕК. в результаті в кінці жовтня Господарський суд Донецької області прийняв рішення відвести удар від донецької бізнес-групи. «Орендар зобов'язаний забезпечити ліквідацію шахти за власний рахунок тільки після відпрацювання її вугільних запасів. Інші причини, в тому числі випадки, коли розробка родовища по техніко-економічному обґрунтуванню є недоцільною, ліквідація або консервація шахт здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України», - йдеться в поясненні суду.
Якщо перевести цю фразу на людську мову, вона означає, що кошти на консервацію «Белицкої» має виділити держава.
Формально, таке рішення не повинно викликати ніякої трагедії. У ДТЕК наполягають на тому, що це тимчасова міра: мовляв, питання про закриття «Белицкої» встав з-за профіциту вугілля марки «Г», який видобуває це підприємство. «Як тільки зміниться ситуація на ринку, компанія буде готова інвестувати в шахту і швидко запустити її в роботу», - так звучить позиція ДТЕК.
Як довго «Белицкої» доведеться чекати кращих часів, зараз не може сказати ніхто. Але навіть якщо мова йде про пару років, шанси шахти дожити до реанімації мінімальні-за відсутності грошей у держави, і небажання їх витрачати з боку орендаря. «Шахта «Белицька» «відщипує» від того, що заробляють інші шахти «Добропіллявугілля», близько 100 млн. гривень щорічно. Ці кошти йдуть на заходи з життєзабезпечення шахти - провітрювання, відкачування води і т. д.», - заявив влітку цього року генеральний директор «ДТЕК Добропіллявугілля» Юрій Чередниченко.
Такий перспективою «Белицкою» навряд чи когось можна налякати: за даними Чередниченко, однойменна шахта не веде активну вуглевидобуток ще з 2014 р. З цієї точки зору процес консервації багатостраждального підприємства можна було б вважати юридичною формальністю. Але це не зовсім так. Якщо ДТЕК успішно пройде шлях консервації «Белицкої» руками держави, перед Рінатом Ахметовим може встати спокуса повторити вдалий досвід на інших своїх неликвидах. І першими в цьому списку стоять шахти «Алмазна» та «Піонер» (також входять до складу «ДТЕК Добропіллявугілля»), про закриття яких донецька група, за словами голови Незалежної профспілки гірників України Миколи Мітрова, почала замислюватися ще в 2012 р.
Олег КУЛЬБІДА, «ОЛІГАРХ»