Навіщо Нацбанк "вбив" улюблений зомбі-банк "Платинум"

Тепер держава виплатить 4,8 млрд. гривень компенсації вкладів його вкладникам. Хоча НБУ ще півроку тому знав, що "Платинум Банк" видає "погані кредити"

Регулятор банківського ринку майже два роки чекав, що стан "Платинум Банку" покращиться. Видавав йому стабілізаційні кредити і нібито розбирався зі структурою власників банку. Але в результаті все одно прийняв рішення, яке вже давно назріло, передає UkrMedia.

Вчора Національний банк України повідомив про визнання неплатоспроможним "Платинум Банку" - банку з другої двадцятки.

НБУ заспокоїв вкладників банку: 97% всіх вкладників-фізосіб, а це 197 тис. осіб, отримають свої вклади від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) в повному обсязі, оскільки розміри їх вкладів, що не перевищують 200 тис. гривень. На ці цілі ФГВФО витратить близько 4,8 млрд. гривень.

Хворий і вже давно

Про те, що Платинум Банк відчуває великі проблеми, говорилося вже давно. Ще в березні 2015 року НБУ був змушений видати "Платинум Банку" стабілізаційний кредит у розмірі майже чверть мільярда гривень, щоб банк міг виконати свої зобов'язання перед вкладниками - фізособами. Ще тоді він говорив, що кредит видається тільки банкам, які надали плани капіталізації і дотримуються законодавства щодо структури власності. Проте, як буде сказано нижче, з цим у "Платинум Банку" надалі все ж виникли проблеми.

Щоб остаточно переконатися в тому, що у "Платинум Банку" не все так добре, НБУ знадобилося ще більше року. Журналіст Олександр Дубинський виклав у мережу результати діагностики "Платинум Банку", яку НБУ підготував до 6 червня 2016 року. НБУ в результаті стрес-тестування банку визначив, що той потребує докапіталізації на суму 4,5 млрд гривень, з яких 3,2 млрд. гривень необхідно було вкласти ще до кінця 2016 року. Макроекономічний сценарій і методологія стрес-тесту показували Нацбанку, що "Платинум Банк" вже на той момент був глибоко збитковим, і в перспективі 2016-18 роках його чекало ще більше погіршення фінансового стану.

Одна з причин такого сумного стану банку - погані кредити юридичним особам. Зокрема, НБУ при дослідженні вибірки великих позичальників виявив, що тільки 6% виданих банком кредитів мають нормальне забезпечення. При цьому кредити великим позичальникам банк видавав майже задарма: за ставкою 3,4% у гривні, і 1,6% - у валюті.

Стан і якість позичальників "Платинум Банку" повинно було насторожити чиновників Нацбанку ще півроку тому. Адже перевірка вибірки з 25 великих позичальників із загальною сумою заборгованості в 2,6 млрд. гривень показала, що 17 з них із загальною заборгованістю в 2,1 млрд. гривень є високоризиковими. НБУ ще до червня 2016 року встановив, що 20 великих позичальників "Платинум Банку" належать до однієї групи компаній, оцінка платоспроможності якої показала, що вона не може обслуговувати свої борги - в 2016 році група не зможе погасити 2,6 млрд. гривень. "Структура кредитного портфеля та його якість негативно характеризують кредитну політику і менеджмент банку", - йдеться в документі НБУ.

Друзі і не більше?

Фінансовий стан "Платинум Банку" тим часом продовжував погіршуватися - за підсумками першого півріччя 2016 року він отримав збиток у розмірі 137,4 млн. гривень порівняно з 25,5 млн. гривень прибутку за перше півріччя 2015 року. А за результатами 9 місяців 2016 року його збиток зріс до 334 млн. гривень. Однак НБУ замість того, щоб жорстко "працювати" з "Платинум Банком", продовжував накачувати його грошима.

У листопаді минулого року були оприлюднені записи телефонних переговорів заступника голови НБУ Катерини Рожкової, яка з 2013 до середини 2015 року працювала в керівництві "Платинум Банку". Зокрема, в одній із записів Рожкова обговорює з головним виконавчим директором "Платинум Банку" Дмитром Зиньковим, як "надути" НБУ з майном, яке буде передано до НБУ у заставу рефінансування - санаторій "Молдова", який банк оцінив в 500 млн. гривень, чиновник НБУ були згодні взяти в заставу, з оцінкою уп'ятеро дешевше - 100 млн. гривень. Зіньків повідомляє Рожкової, що знайшов "контору", яка готова оцінити цей санаторій в 120 млн. гривень, але хоче, щоб його оцінили в 200-300 млн. гривень.

НБУ визнав непрозорою структуру власників "Платинум Банку" ще у червні 2016 року. НБУ у вчорашньому прес-релізі нагадує, що в серпні минулого року бізнесмен Борис Кауфман подав у Нацбанк документи, щоб отримати згоду на придбання 75% "Платинум Банку", але цю згоду НБУ не надав досі. Причина - в пакеті документів не було узгодження цього рішення з Антимонопольним комітетом.

Однак, як випливає з оприлюднених записів телефонних переговорів заступник голови НБУ Катерини Рожкової, насправді чиновники НБУ знали, хто господар банку. На одній з плівок Зінков говорить Рожкової, що директор департаменту управління ризиками НБУ Ігор Будник обурюється низькою процентною ставкою за кредитами, які "Платинум Банк" видавав компаніями Кауфмана - 1-2% річних. Тобто, НБУ для стабілізації "Платинум Банку" влив у нього 640 млн. гривень, власник банку брав дешеві кредити, а НБУ робив вигляд, що не розуміє, хто власник банку, і давав півроку терміну, щоб власник "виправився".

Народний депутат Сергій Тарута вважає, що Рожкову і голову НБУ Валерія Гонтареву, які допустили цю ситуацію з "Платинум Банк", необхідно віддати під суд. Дубинський вказує, що підстави для цього є - поки НБУ утримував на плаву банк-"зомбі", той продовжував залучати гроші з ринку - в 2016 році, за даними Дубинського, "Платинум Банк" залучив за рахунок високих ставок депозитів близько 1 млрд. гривень.

Підписуйтесь на новини UkrMedia в Telegram
Схожі
Останні новини
Популярні
Зараз читають