Навіщо Нацбанк "вбив" улюблений зомбі-банк "Платинум"

Регулятор банківського ринку майже два роки чекав, що стан "Платинум Банку" покращиться. Видавав йому стабілізаційні кредити і нібито розбирався зі структурою власників банку. Але в результаті все одно прийняв рішення, яке вже давно назріло, передає UkrMedia.

Вчора Національний банк України повідомив про визнання неплатоспроможним "Платинум Банку" - банку з другої двадцятки.

НБУ заспокоїв вкладників банку: 97% всіх вкладників-фізосіб, а це 197 тис. осіб, отримають свої вклади від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) в повному обсязі, оскільки розміри їх вкладів, що не перевищують 200 тис. гривень. На ці цілі ФГВФО витратить близько 4,8 млрд. гривень.

Хворий і вже давно

Про те, що Платинум Банк відчуває великі проблеми, говорилося вже давно. Ще в березні 2015 року НБУ був змушений видати "Платинум Банку" стабілізаційний кредит у розмірі майже чверть мільярда гривень, щоб банк міг виконати свої зобов'язання перед вкладниками - фізособами. Ще тоді він говорив, що кредит видається тільки банкам, які надали плани капіталізації і дотримуються законодавства щодо структури власності. Проте, як буде сказано нижче, з цим у "Платинум Банку" надалі все ж виникли проблеми.

Щоб остаточно переконатися в тому, що у "Платинум Банку" не все так добре, НБУ знадобилося ще більше року. Журналіст Олександр Дубинський виклав у мережу результати діагностики "Платинум Банку", яку НБУ підготував до 6 червня 2016 року. НБУ в результаті стрес-тестування банку визначив, що той потребує докапіталізації на суму 4,5 млрд гривень, з яких 3,2 млрд. гривень необхідно було вкласти ще до кінця 2016 року. Макроекономічний сценарій і методологія стрес-тесту показували Нацбанку, що "Платинум Банк" вже на той момент був глибоко збитковим, і в перспективі 2016-18 роках його чекало ще більше погіршення фінансового стану.

Одна з причин такого сумного стану банку - погані кредити юридичним особам. Зокрема, НБУ при дослідженні вибірки великих позичальників виявив, що тільки 6% виданих банком кредитів мають нормальне забезпечення. При цьому кредити великим позичальникам банк видавав майже задарма: за ставкою 3,4% у гривні, і 1,6% - у валюті.

Стан і якість позичальників "Платинум Банку" повинно було насторожити чиновників Нацбанку ще півроку тому. Адже перевірка вибірки з 25 великих позичальників із загальною сумою заборгованості в 2,6 млрд. гривень показала, що 17 з них із загальною заборгованістю в 2,1 млрд. гривень є високоризиковими. НБУ ще до червня 2016 року встановив, що 20 великих позичальників "Платинум Банку" належать до однієї групи компаній, оцінка платоспроможності якої показала, що вона не може обслуговувати свої борги - в 2016 році група не зможе погасити 2,6 млрд. гривень. "Структура кредитного портфеля та його якість негативно характеризують кредитну політику і менеджмент банку", - йдеться в документі НБУ.

Друзі і не більше?

Фінансовий стан "Платинум Банку" тим часом продовжував погіршуватися - за підсумками першого півріччя 2016 року він отримав збиток у розмірі 137,4 млн. гривень порівняно з 25,5 млн. гривень прибутку за перше півріччя 2015 року. А за результатами 9 місяців 2016 року його збиток зріс до 334 млн. гривень. Однак НБУ замість того, щоб жорстко "працювати" з "Платинум Банком", продовжував накачувати його грошима.

У листопаді минулого року були оприлюднені записи телефонних переговорів заступника голови НБУ Катерини Рожкової, яка з 2013 до середини 2015 року працювала в керівництві "Платинум Банку". Зокрема, в одній із записів Рожкова обговорює з головним виконавчим директором "Платинум Банку" Дмитром Зиньковим, як "надути" НБУ з майном, яке буде передано до НБУ у заставу рефінансування - санаторій "Молдова", який банк оцінив в 500 млн. гривень, чиновник НБУ були згодні взяти в заставу, з оцінкою уп'ятеро дешевше - 100 млн. гривень. Зіньків повідомляє Рожкової, що знайшов "контору", яка готова оцінити цей санаторій в 120 млн. гривень, але хоче, щоб його оцінили в 200-300 млн. гривень.

НБУ визнав непрозорою структуру власників "Платинум Банку" ще у червні 2016 року. НБУ у вчорашньому прес-релізі нагадує, що в серпні минулого року бізнесмен Борис Кауфман подав у Нацбанк документи, щоб отримати згоду на придбання 75% "Платинум Банку", але цю згоду НБУ не надав досі. Причина - в пакеті документів не було узгодження цього рішення з Антимонопольним комітетом.

Однак, як випливає з оприлюднених записів телефонних переговорів заступник голови НБУ Катерини Рожкової, насправді чиновники НБУ знали, хто господар банку. На одній з плівок Зінков говорить Рожкової, що директор департаменту управління ризиками НБУ Ігор Будник обурюється низькою процентною ставкою за кредитами, які "Платинум Банк" видавав компаніями Кауфмана - 1-2% річних. Тобто, НБУ для стабілізації "Платинум Банку" влив у нього 640 млн. гривень, власник банку брав дешеві кредити, а НБУ робив вигляд, що не розуміє, хто власник банку, і давав півроку терміну, щоб власник "виправився".

Народний депутат Сергій Тарута вважає, що Рожкову і голову НБУ Валерія Гонтареву, які допустили цю ситуацію з "Платинум Банк", необхідно віддати під суд. Дубинський вказує, що підстави для цього є - поки НБУ утримував на плаву банк-"зомбі", той продовжував залучати гроші з ринку - в 2016 році, за даними Дубинського, "Платинум Банк" залучив за рахунок високих ставок депозитів близько 1 млрд. гривень.