За минулий рік ціна меду в країні в середньому зросла на двадцять-сорок відсотків. За словами експертів, ціна піднялася з-за зміни світової кон'юнктури, подорожчання цукру, коливання курсу валют та збільшенням тарифів на електроенергію.
На сьогоднішній день на українському ринку все ще продається торішній продукт — свіжий мед почне надходити в продаж у травні. І зараз багато торговці прагнуть розпродати залишки, які залишилися у них з 2016 року. Деколи, вони вдаються до не дуже чесним способів підтримки свіжості продукту і його товарного вигляду, кажуть експерти.
Як розповів фахівець з медовому ринку Олексій Костецький, близько 50% всіх продажів пасічників припадає на мед з різнотрав'я. Інший ринок займають продукти з акації, липи і гречки. Дуже невеликий відсоток відведено також дикому і ялинового меду — це найдорожчий продукт і його мало хто виробляє.
На сьогоднішній день, літрову банку (1,333 кг) меду можна придбати за такими цінами:
- акація – 250 грн/л;
- липа – 200 грн/л;
- різнотрав'я – 170-180 грн/л.
Найчастіше пасічники продають мед в "пластику", так як він дешевше. Але краще, все-таки, скляна тара. І якщо відразу брати 3 літри, то виходить заощадити близько 20%.
При цьому на невеликих пасіках поки ще можна знайти і більш прийнятні ціни.
"Мед подорожчав на 30%. Раніше продавав по 70 грн, а зараз вже по 100 грн за літр. З моїми обсягами (до 50 вуликів) і відсутністю товариств бджолярів можна претендувати лише на внутрішній ринок, а попит з-за зниження доходів українців знизився на 30 – 50%", — розповів власник еко-пасіки "Бджолине Царство" Єгор Буличов.
У той же час, підприємці, які можуть похвалитися великими обсягами виробництва, часто продають свій продукт перекупникам, а ті відправляють мед за кордон. Починаючи з 2014 р. лідером по споживанню українського меду став зовнішній ринок.
Експорт українського меду побив історичний рекорд.
"Ще в 2013 році частка меду, що йде на експорт, становила 30%, а вже в 2014 — 54,6%, в 2015 — 56,6%. За січень-жовтень 2016 було експортовано на 13,3 тис. тонн меду більше, ніж за аналогічний період минулого року", — розповіла експерт аграрних ринків Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Дарина Гриценко.
Динаміка виробництва до 2013 р. була більш-менш стабільна — близько 70 тис. т в рік. Починаючи з 2014 р. обсяги викачування впали (мінус території Криму, окуповані території Донецька і Луганська) до 66,5 тис. т, а в 2015 р. — до 63,6 тис. т.
Так як більша частина українського меду йде на експорт, а основними споживачами є країни ЄС (їх частка, за даними УКАБ, в 2015 р. становила 71,2%), то на ціни впливає ситуація в Європі. А на внутрішніх цінниках позначаються обсяги виробництва і кількість виробників в Україні.
"Компанії, які працюють на експорт, хочуть купувати у бджолярів дешево і за гривні, а продавати за кордон за євро. І якщо мед вони беруть оптом на пасіках по 30 грн/кг, то продають вже за світовими цінами — 2,50-2,60 євро/кг", — розповів Костецький.
В цілому, за словами Гриценка, загальним трендом ринку є все більша орієнтація на зовнішні ринки і, як наслідок, збільшення обсягів експорту на тлі стабільного виробництва. І найближчим часом можна буде спостерігати нарощування відвантажень до Європи, адже з урахуванням девальвації гривні експорт меду стає все більш вигідним.
Сурогатний мед і "наколоті" бджоли
Але скуповують у пасічників мед не лише на експорт. Великі партії йдуть також компаніям-постачальникам торгових мереж. І часом, щоб здешевити продукт і продовжити термін його зберігання, вони розбавляють (підробляють) продукт.
Як розповів співкеруючий компанією BeeCool Олексій Дмитренко, недобросовісні продавці або просто змішують різні сорти меду, щоб той не кристалізувався, або ж розводять у воді цукор, сироп і крохмаль. Сурогат варять (карамелизируют), а потім змішують з натуральним медом.
"Найчастіше, звичайно, можна натрапити на фальсифікат у супермаркетах і магазинах. Рідше — на ринках і ярмарках. Краще всього купувати його безпосередньо у бджолярів на пасіках, перевіривши перед цим відповідні документи — найчастіше, це сертифікат Інституту бджільництва Прокоповича. Але буває, що у великих виробництв є і свої лабораторії", — зауважив у розмові з Костецький.
Наявність належних документів дуже важливо, так як іноді продажем неякісного меду грішать і самі пасічники. "Деякі виробники використовують антибіотики для лікування бджіл, і ліки в результаті потрапляють в мед ", — зауважила Гриценко.
На ринку є й інші проблеми: пасічники скаржаться на відсутність підтримки держави і погано розвинений ринок меду всередині країни.
