"Якщо вірити даним, отриманим завдяки аналізу понад 4 тисяч наукових досліджень, звільнені співробітники ніколи вже не відновлюють в повній мірі рівень свого благополуччя", - повідомляє Bloomberg.
Пояснюючи, що під благополуччям у цьому випадку мається на увазі комплекс показників: гарне психічне здоров'я, самооцінка і рівень задоволеності життям. "Втрата роботи може бути сильним ударом, який знижує задоволеність життям ще більше, ніж вдівство або розлучення", - пише журналіст Кріс Стокел-Уокер, викладаючи висновки вчених з Університету Східної Англії і незалежної організації What Works Center for Wellbeing.
Організація вивчає методи підвищення добробуту населення у Великобританії. Після звільнення безробітні почуваються все більш нещасними протягом декількох років. "Краще, на що вони можуть сподіватися, - це знайти нову, постійну роботу (бажано високооплачувану і престижну), яка могла б злегка пом'якшити шок від події", - йдеться в статті.
А що відбувається з вдівцями і вдовами?
"Коли людина втрачає супутника життя, благополуччя різко знижується, а потім, в середньому, повертається до попереднього рівня, - говорить Тріція Курмі з What Works Center for Wellbeing. - Але у випадку з безробіттям ми цього просто не спостерігаємо". Видання наводить цифри: у британських чоловіків рівень благополуччя повертається в норму через 2 роки після втрати супутників життя і через 4 роки після розриву відносин.
Але якщо британець втрачає роботу, то його благополуччя неухильно знижується протягом більш ніж 4 років. Причому для чоловіків втрата роботи зазвичай болючіша, ніж для жінок. "У нашому суспільстві осмислене життя - це робота, внесення свого вкладу в суспільство, володіння статусом" зайнятої людини, пояснила Курмі.
