Відпочинок у Канні - тiшачись лише сонцем, морем та холодним пивом, купленим у найближчому кiоску. Водолази щоранку перевiряють морське дно, мiсцевi влаштовують сiєсту, а туристiв шокують цiнами

Де в розпал лiта грiють свої пуза європейськi багатiї (i не тiльки)? Звичайно, на Лазурному березi! Численнi фрау, сеньйори та мадам їдуть у Канн -- хто з чоловiком, а хто з його кредиткою. Тут таки є де посмiтити грошима...

Пляшки -- у воду

...Ранок. Сьома година. Я поспiшаю на пляж. Поки бiльшiсть туристiв спить пiсля ситної вечерi та нiчних походеньок, можна скупатись у чистесенькому морi й подихати свiжим повiтрям. Правда, i вода в цей час ще бр-р-р. Раз, два, три -- я побiг...

Уже за годину-двi пляж, що тягнеться вздовж знаменитої набережної Круазет, заповнить галасливий натовп. Балакучi iталiйцi, плаксивi дiтлахи, сварливi няньки i т. д. Тодi на водi з'являються маснi плями вiд крему для засмаги (дехто виливає його на себе тоннами), у повiтрi чути запах бензину (вiд моторних човнiв, на яких катають туристiв), а мiж вiдпочивальниками сновигатимуть торговцi... нi, не пахлавою i не креветками — пляжних аксесуарiв. Капелюшки, окуляри, капцi й т. д. Це — бiзнес емiгрантiв, яких ганяють тут, як набридливих мух.

Для вiдпочинку можна вибрати два варiанти -- безплатний пляж i платний. Перший починається одразу бiля Палацу фестивалiв. Приходь зi своєю пiдстилкою, вибирай мiсце -- i лягай. Щоправда, пiсля купання може виявитись, що вашi речi хтось поцупив, але... Хто не ризикує, той не засмагає безплатно. Альтернатива -- перемiститись на сусiднiй мунiципальний пляж, за лежачок на якому та парасольку доведеться викласти до 7 євро (залежно, на скiльки ви їх орендуватимете). I хоч тут немає особливої розкошi, але i кабiнки для переодягання поряд, i туалет, i за безпекою на водi стежить iнструктор.

А чистоту морського дна щоранку перевiряють водолази. Ну, мало що -- вечори в Каннi веселi, набережною ходять тисячi людей i у воду можуть кинути бозна-що. Хоча б пляшку вiд шампанського, яку розпивали тут же...

Каблучка за цiною квартири

Власне, якщо ранкове мiсто нагадує сонне царство (мiсцевi жителi поспiшають на роботу, а туристи нiжаться в готелях), то вечiрнє -- розбурханий мурашник. Керунок руху публiки -- уздовж тiєї ж набережної Круазет. Хто праворуч -- вздовж моря, хто лiворуч -- бiля численних бутикiв.

Розглядати вiтрини -- справжня розвага для туристiв. Тут можна не тiльки помилуватись, скажiмо, останньою колекцiєю "Дiор" чи оцiнити нову каблучку з дiамантами, але й одразу дiстати шок вiд цiн. Наприклад, сукня згаданого бренда коштує 5 тисячi 500 євро, сумочка -- 3700, взуття -- 1630. А ось вiтрина "Cartie". Та-а-к, i почому тут ювелiрка дня народу? Широкий браслет — 44 тисячi 800, ланцюжок iз дiамантовим кулоном -- 24 800, золота "печатка" з головою ягуара -- 24 700. Оля-ля!

Пiсля таких цiн одразу почуваєшся чужим на цьому святi життя. I поспiшаєш заїсти "горе" в найближче кафе чи ресторанчик. Звичайно, якщо ваш вибiр упав на заклади в центрi, то й цiни будуть вiдповiднi, а ось на iнших вулицях чек вашого обiду чи вечерi рiзнитиметься у рази. Французи також часто навiдуються в заклади "громадського харчування". I не тiльки тому, що можуть собi це дозволити фiнансово, але й тому, що їм просто... лiньки куховарити вдома. Тим бiльше влiтку, в таку спеку.

До речi, щоб не паритись на роботi, вони розпочинають свiй день дуже рано -- дехто й о сьомiй. Поки не так парить i мiзки ще не киплять (iнодi й кондицiонер не допомагає). А потiм роблять тривалу перерву, таку собi сiєсту, i повертаються до роботи ввечерi -- коли сонце вже втомилось шкварити. Скажiмо, не раз доводилось бачити, що кравчинi в бутику модельєра Клода Бонуччi працювали й пiсля 20-ї години...

Кому релакс, кому арбайтен

...Заходжу в Бюро туристичної iнформацiї, що в тому ж Палацi фестивалiв. Тут на стендах повно всiляких рекламок, буклетiв, "летючок". Однi запрошують на морську риболовлю (50 євро з носа), iншi на екскурсiю в Сен-Тропе (1133 євро), третi — вiдвiдати їхнiй рибний магазин (омари по 102 євро, а лангусти по 144) i т. д. Усе б скуштував, усюди б сходив, скрiзь би заглянув... Якби не нинiшнiй курс валют НБУ.

Тому, позiтхавши, вирушаю у звичайний супермаркет, де "затоварююсь" продуктами, з яких приготую обiд. Рис, виявляється, тут дешевший, нiж в Українi, та й моцарела також. А ще дiють знижки пiд час промоцiї нових товарiв. Супер! Можна також навiдатись на базарчик перед його закриттям. Зазвичай торговцi теж скидають цiни на товар, який швидко псується. Наприклад, банани чи динi.

...Як дивно, коли ти лежиш у шезлонгу на пляжi, бачити людину в дiловому костюмi, з ноутбуком, яка йде по Круазетт i щось говорить по мобiльному. Можна тiльки уявити, як той мсьє спариться, поки дiстанеться до потрiбного мiсця (вiн навiть не у кросiвках, а в туфлях). Як i охоронцi, що очiкують своїх босiв (чи їхнiх жiнок) бiля лiмузинiв, припаркованих поблизу бутикiв. Тi хоч у затiнку стоять, чекаючи наказiв у свої навушники...

I ти ловиш себе на думцi: як добре, що в тебе є бодай "п'ять хвилин" щастя, коли можна впасти в амнезiю та забути про все. Тiшачись лише сонцем, морем та холодним пивом, купленим у найближчому кiоску.