Чим банки порадують вкладників восени

У розпал літа гроші українців почали витікати з банківських рахунків.

У розпал літа гроші українців почали витікати з банківських рахунків. За оперативними даними НБУ, обсяг депозитів фізосіб в банках зменшився в липні на 3,6 млрд гривень або на 0,8% (до 431,5 млрд гривень – на 1 серпня). Для порівняння: за червень депозитний портфель громадян зріс на 5,8 млрд грн, передає Ukr.Media.

Заощадження українців в гривні і валюті танули майже рівномірно, але з різних причин. Гривневі вклади зменшилися в липні на 2,1 млрд грн, валютні — на 1,5 млрд грн. Але якщо гривню населення дійсно забирало з банків, то «мінус» по валютним вкладам пояснюється, по чому, перерахунком курсу через зміцнення національної валюти. У доларовому еквіваленті обсяг таких депозитів залишився незмінним – $8,37 млрд.

В цілому за підсумками 7 місяців банки все ще залишаються в плюсі: приріст депозитів громадян з початку року становив 0,4 або 1,9 млрд грн. Однак є ризик, що відтік посилиться надалі.

Депозити втрачають привабливість

Є два логічних пояснення втечі гривні з банків.

По-перше,

це розпал сезону поїздок і відпусток.

По-друге

– занадто низькі ставки за вкладами, які вже не перекриває інфляцію. Українцям стає не до накопичень, вони активно витрачають заощадження.

За даними Держстату , річна інфляція за підсумками липня зросла до 15,9%. Між тим, згідно з дослідженням «Мінфіну», середні ставки за гривневими вкладами на 12 місяців в 30 найбільших банках впали до кінця липня до 13,71%. Нагадаємо, що це не остаточна ставка — з доходів по депозитах ще потрібно сплатити 18% податку і 1,5% військового збору.

Розкид максимальних ставок за річними депозитами у національній валюті в різних банках майже досягає 13%: від 5,7% річних в Укрсиббанку до 18,5% річних у банку Форвард.

«Депозитні ставки в гривні в цілому по ринку продовжують трохи знижуватися. Це пов'язано з великим обсягом вільної гривневої ліквідності і відсутністю активного кредитування. Ці ж причини сприяють подальшого зменшення депозитних ставок в іноземній валюті», — констатує директор департаменту казначейства Піреус Банку Ігор Якобчук.

До того ж, правила гри на депозитному ринку зараз диктують держбанки, у яких сконцентровано понад 60% вкладів населення. Вони навперебій зменшують прибутковість за вкладами громадян, і інші наслідують їх приклад. «Процентна політика держбанків істотно вплинула на зниження ставок за гривневими вкладами», — відзначає директор департаменту розвитку роздрібного бізнесу Креді Агріколь Банку Тетяна Шаповал.

Інфляція — не привід для відтоку?

Самі банкіри переконані, що боятися їм нічого. Мовляв, зменшення прибутковості за вкладами навіть при зростаючих споживчих цінах клієнтів не розполохає. «Ми не боїмося зниження активності вкладників. Банк системно знижує ставки по депозитах з минулого року. В цьому році робили це тричі. При цьому третій рік поспіль Ощадбанк демонструє найвищий серед банків України приріст строкових коштів фізичних осіб. За перше півріччя 2017 року наш портфель строкових депозитів населення збільшився на 5,6 млрд. грн», — заявили «Мінфіну» в Ощадбанку.

Зрозуміло, що державний банк, у якому уряд поки що гарантує 100% вкладів, може особливо не хвилюватися про привабливість умов за депозитами.

Але й інші банки не надто переймаються. «У банках знаходиться значна частка коштів фізичних осіб до запитання. В основному, це кошти на платіжних картах. За ним, як правило, банки нічого не платять або пропонують дуже низьку ставку. Якщо б населення орієнтувалося на інфляцію, то ці гроші були б першими «на вихід» — клієнти їх і знімали і витрачали. Однак цього не відбувається. Навпаки, ми спостерігаємо зростання залишків по карткових рахунках», — запевняє Тетяна Шаповал з Креді Агріколь Банку.

Можливо, банкіри не так уже неправі. Українці вже не вперше холоднокровно спостерігають, як їхні кошти з'їдає інфляція. У 2007 році, наприклад, середньомісячна ставка за депозитами у гривні становила близько 12-14% річних, а зростання споживчих цін за підсумками року досяг 16,6%. Між тим, за рік депозити фізосіб зросли на 57,5 млрд грн, або більш ніж на 50%.

Гідної заміни депозитами зараз немає. А тримати гроші «під подушкою» громадянам не вигідно. Єдиний альтернативний варіант — просто «проїдати» накопичення. «Якщо люди віддадуть перевагу більш активно спрямовувати кошти на покупки, ми нічого поганого в цьому не бачимо. Більш активне споживання завжди має позитивний ефект на економіку. Хоча люди, які відкладають кошти, навряд чи так різко змінять свої звички і поспішать їх витрачати», — вважає начальник сектору розвитку роздрібного бізнесу АТ «ОТП Банк» Юрій Пономаренко.

Ймовірно, фінансисти роблять ставку і на те, що з початком осені долар знову почне дорожчати. І люди понесуть гривню в банки, щоб хоч якось нівелювати знецінення нацвалюти.

«Інфляція — не ключовий показник, який впливає на прийняття клієнтами рішення про розміщення коштів на депозиті. Куди більш вагомим фактором є курс. І, наприклад, якщо кошти зберігати «під матрацом», то інфляція їх «з'їсть» набагато швидше», — говорить Юрій Пономаренко.

Підписуйтесь на новини UkrMedia в Telegram
Схожі
Останні новини
Популярні
Зараз читають