Призначення головою правління ПриватБанку чеха Петра Крумханзла (нагадаємо, нового керівника ще повинен затвердити Національний банк України) стало однією з топових новин останніх днів. Клієнти банку – а ними, є 51,6% населення країни старше 16 років і 58,4% українських компаній – намагалися знайти відповіді на хвилюючі їх питання. Як зміниться робота банку з приходом нового керівника? Які завдання покладено на нього? І чому керівництво найбільшим українським державним банком вирішили довірити іноземцю?
Математик? Банкір? Кризовий менеджер?
Користувачів соцмереж чимало здивувало, що вибір банкірів з Наглядової ради ПриватБанку упав на людину, яка за освітою – не банкір, а математик. Про те, що Петро Крумханзл в 1990 році закінчив Карлів університет у Празі зі ступенем кандидата наук з математики, повідомив сайт ПриватБанку.
На сторінці Петра Крумханзла в соціальній мережі linkedin значиться, що він закінчив Карлів університет у Празі (це головний університет Чехії) в 1989 році. Через 15 років, з квітня 2004-го по січень 2008 року, працював начальником відділу в чеському Raiffeisenbank. Потім перейшов в Raiffeisen bank Ukraine, де також пропрацював майже 4 роки. В обох випадках він очолював операційний відділ банків.
Після цього Петро Крумханзл майже 2 роки працював в сфері тимчасового управління та консалтингу "в різних європейських країнах". А з травня 2013 року перейшов в Heta Asset Resolution в Словенії. Компанія займалася проблемними активами австрійського банку Hypo Aple Adria.
У травні 2016-го Петро Крумханзл став головним операційним директором чеської кредитної компанії Home Credit China, яка до цього часу значиться місцем його роботи.
А ось в соціальній мережі Facebook місцем роботи Крумханзла вказано празький Клуб айкідо.
Що стало відомо про подальшу долю ПриватБанку
В інформації про призначення Петра Крумханзла главою правління, яка розміщена на сайті ПриватБанку, він характеризується як "вимогливий і прагматичний лідер" з "чітким стилем управління", який "має репутацію стоїть довіри і надійну людину, відкриту і пряму в спілкуванні, здатну діяти раціонально в будь-якій критичній ситуації" і який "довів свою ефективність в умовах українського банківського ринку періоду кризи 2008 року".
Але є в цьому повідомленні і перелік більш конкретних досягнень Петра Крумханзла, які змушують задуматися про майбутнє ПриватБанку.
Зокрема, укладачі повідомлення вважали за потрібне повідомити читачів, що Крумханзл "на посаді директора з операційних питань в "Райффайзен Банку Аваль" досяг істотного зменшення витрат за рахунок реструктуризації мережі відділень і впровадження нових бізнес-моделей, а також адаптував банк до несприятливих ринкових умов".
Чи не стане менше і відділень ПриватБанку в результаті його керівництва?
У повідомленні також йдеться, що для ПриватБанку стане цінним досвід Петра Крумханзла "з управління проблемними активами Heta Asset Resolution, де він відповідав за виділення непрацюючих активів в так званий поганий банк. "Поганий банк" – це структурний підрозділ звичайного банку, куди передаються всі проблемні і низьколіквідні активи фінансової установи, які можуть знизити довіру клієнтів і відлякати інвесторів.
Не такий чи шлях чекає і ПриватБанк? Досі в уряді не озвучували стратегію його "оздоровлення", кажучи лише, що це необхідно для повторної приватизації найбільшого українського банку.
У тому, що з приходом нового керівника банк чекають серйозні трансформації, сумніватися не доводиться. Про це говорить і голова Наглядової ради Енгін Акчакоча.
"Петро... вже довів на практиці свою здатність ефективно реорганізувати слабкі сторони банків. Зосередженість на трансформаціях з метою вдосконалення операційної ефективності є його незаперечною перевагою", – цитує главу наглядової ради прес-служба банку.
Станіслав Аржевітін: "Це початок продажу"
Глава Громадської колегії Ради НБУ, голова Ради Асоціації українських банків Станіслав Аржевітін вважає, що прихід іноземного фахівця до керівництва ПриватБанку свідчить про початок підготовки до продажу (частково або повністю) іноземним інвесторам.
"Я не сумнівався, що очолити ПриватБанк повинен іноземець. Відповідно до Меморандуму, який підписали Україна і МВФ, кілька державних банків повинні були ще в минулому році частково приватизовані. Як записано в Меморандумі, частина їх акцій, не менше 20%, повинні бути продані. У момент підписання Меморандуму ПриватБанк ще не був державним. Але, очевидно, його доля повинна бути аналогічною. А коли йдеться про продаж державних банків, або левової частки власності цих банків іноземним інвесторам, то ви чудово розумієте, що в цій ситуації очолювати банк повинен іноземний представник", – говорить Станіслав Аржевітін.
Чому саме Крумханзл? У відповідь на це питання Станіслав Аржевітін озвучив спільну думку багатьох представників банківської сфери: "У Національному банку України дуже багато вихідців з "Авалю" або "Райфайзенбанку". І, я думаю, це був суттєвий аргумент при виборі кандидатури. Багато банкірів поділяють таку думку".
А ось досвід Крумханзла в управлінні операційними системами банків в даному випадку відіграє другорядну роль, вважає експерт.
"Якщо говорити про стратегічні питання, про питання економічної незалежності нашої країни, йдеться вже не про операційну діяльність, а про долю нашої економіки. Залишаємося ми незалежними в економічному плані або будемо країною третього світу. Ви прекрасно розумієте, на якому рубежі зараз стоїть наша держава. Звичайно, Крумханзл в Чехії і потім у нас в "Райфайзені" працював в операційній частині, а це не зовсім стратегічний напрямок. Все-таки глава правління повинен бути стратегом, а не тактиком. Операційна діяльність – це знання банку зсередини. І я думаю, Національний банк України прекрасно знає стан справ в "Приваті", він робив його аудит. Але цього недостатньо, щоб іноземці сприйняли це за "чисту монету". Розумієте, той, хто буде купувати, він захоче провести свій аудит, мати свій зріз, своїх інформаторів, якщо хочете. Я думаю, що це призначення – ланка всього цього ланцюга", – вважає Аржевітін.
Проте говорити про конкретні імена покупців Станіслав Аржевітін вважає передчасним: "Це дуже великий банк. І, звичайно, тут буде спливати дуже багато імен і назв міжнародних організацій. Аудиторських, рейтингових. Як то кажуть, буде збірна солянка, щоб вивчити клубок українських проблем такого великого і такого проблемного банку. А раз його націоналізували, значить, це була велика, глобальна проблема".
Щодо того, які зміни чекають ПриватБанк в зв'язку з приходом нового топ-менеджера, Станіслав Аржевітін заспокоїв: вибір шляху трансформації не може залежати від однієї людини.
"У такій величезній махині плани і рішення однієї людини не є ключовими. Глава правління – це тільки виконавець того чи іншого рішення власника. Але держава досі не анонсувала, який вектор розвитку ПриватБанку буде обраний їм як власником. Якщо ПриватБанк вирішать зберегти для розвитку українських сегментів – сільського господарства, малого і середнього бізнесу, – то, щоб не думав глава правління, він буде реалізовувати цю програму. Але в зв'язку з тим, що ці банки поставлені на продаж іноземцям, ви розумієте, що не йдеться ні про сільське господарство, ні про малий і середній бізнес, а йдеться про покупку банківських гігантів іноземцями. І це буде зовсім інша стратегія, інший вектор розвитку економічної політики, який принесуть з Європи або з Америки власники і який теж буде реалізовувати голова правління".
Сам Станіслав Аржевітін вважає найкращим варіантом зберегти найбільший український банк для вирішення глобальних економічних проблем країни.
"Якби у нас була українська програма розвитку української економіки, розвитку малого і середнього бізнесу, сільськогосподарської кооперації, цей банк ідеально б підійшов. З огляду на його розгалуженість, присутність у всіх регіонах. Він був би ідеальним для розвитку такого економічного вектора. І "Ощадбанк" теж. Якби ці два банки об'єднати для вирішення глобальних державних проблеми, щоб через них йшло державне кредитування цих галузей, яке допомогло б їх підняти або навіть створити, – це був би ідеальний шлях, якому б я аплодував", – говорить Аржевітін.
Ярослав Жалило: "Не виключаю, що буде раціоналізація витрат і структури банку"
Президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жалило також вважає, найбільше першочергове завдання нового керівника ПриватБанку, та й самого банку, – визначитися зі стратегією.
"Головне для ПриватБанку зараз – визначитися з ідеологією свого функціонування. Тобто навіщо він сьогодні працює як державний банк. Це те завдання, яке очевидно буде поставлено і перед новим главою, і перед Наглядовою радою. І, в принципі, воно стоїть перед державою – НБУ, Мінфіном. Це повинно бути спільне рішення.
Варіантів може бути два. Перший – банк потрібно оздоровлювати, щоб комусь продати. Це непросте завдання. У нього багато боргів, і це може зажадати додаткового фінансування. Але зробити це можливо. Якщо в основі будуть стояти комерційні міркування, тоді банк може раціоналізуватися, в тому числі і за рахунок зміни своєї мережі. В процесі оздоровлення можна провести дослідження мережі. І мережі банкоматів, і мережі відділень. На мій погляд, існуюча мережа для банку трохи обтяжлива.
Другий варіант – якщо держава вирішить скористатися, що такий потужний банк знаходиться в її власності, він може бути використаний для організації певної державної політики. Це може бути орієнтація на банк для роботи з населенням і банк для заощаджень. Може бути орієнтація на інвестиційний банк і т.д. Залежно від того, який варіант виберуть, буде формуватися і політика розвитку банку. Але мені здається, влада зараз схиляється до першого варіанту. Тому я не виключаю, що буде раціоналізація витрат і структури банку з усіма наслідками", – прогнозує експерт.
Вкладникам абсолютно не варто турбуватися, вважає експерт. "Адже чим здоровіший банк – тим краще для клієнтів", – говорить він.
Кількість і якість послуг, на думку Ярослава Жалило, також не скорочуватиметься.
"Оскільки існуюча в "Приватбанку" система електронного банкінгу вигідна перш за все для банку, навряд чи її мінятимуть в гіршу сторону. Хоча я, наприклад, стикався з тим, що останнім часом якість послуг у цьому банку, їх стабільність трохи впали".
А ось у працівників банку можуть виникнути проблеми.
"Мені здається, штат в "Приватбанку" трохи роздутий, і його намагатимуться оптимізувати. Але на клієнтах банку це ніяк не позначиться", – вважає експерт.
Що стосується судових розглядів з приводу виданих банком кредитів і скандалів, які перманентно спалахують в зв'язку з цим, Ярослав Жалило вважає, що ця тема з часом тихо зійде нанівець.
"У мене таке враження, що переважна більшість цих боргів, які сьогодні називають "вкраденими" коштами, насправді це кошти, які за певною мовчазною домовленістю між державою і власниками були використані, щоб підтримати стабільність економіки в складний період. Саме тому до стягнення цих боргів сьогодні ставляться досить пасивно. Згодом, я думаю, більшість цих боргів будуть або реструктуризовані, або погашені. За рахунок державного ресурсу або іншими способами – поки не беруся прогнозувати. Але, думаю, буде прийнято таке рішення", – говорить Ярослав Жалило.
