Окружний адміністративний суд міста Києва в результаті розгляду справи за позовом бізнесмена Ігора Коломойського до Національного банку, Кабінету Міністрів, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, визнав незаконним договір купівлі-продажу державою акцій «Приватбанку», результатом якого стала його націоналізація. Про це повідомили в прес-службі суду, інформує Ukr.Media.
«Розгляд цієї справи тривав з червня 2017 року. Такий тривалий термін пов'язаний загальним навантаженням на суддів з розгляду адміністративних справ і необхідністю дослідження значної кількості доказів у справі, розмір якої становить понад 50 томів», — йдеться в повідомленні.
Підставою для прийняття судом такого рішення було і те, що відповідачі не змогли довести законність віднесення «Приватбанку» до категорії неплатоспроможних, в результаті чого надалі була ініційована процедура його націоналізації. Таким чином, процедура націоналізації «Приватбанку» була визнана судом необґрунтованою та такою, що здійснена з численними порушеннями чинного на той момент законодавства, наслідком чого стало неправомірне втручання держави в право акціонерів банку, в тому числі позивача.
Чому так вийшло
Юристів зовсім не здивувала постанова суду. За їх словами, порушення владою процедурних моментів під час націоналізації Приватбанку були очевидними.
«Спочатку чиновники кілька років поспіль на кожному розі заявляли про те, що з банком все в порядку, а потім несподівано заявляють про його неплатоспроможність. Це просто нонсенс! Далі — гірше. Влада порушила всі мислимі і немислимі процедури. І зробили це після того, як у судовому порядку не знайшлося підстав для визнання Приватбанку неплатоспроможним і для введення в ньому тимчасової адміністрації. Були постанови двох судів про неможливість визнання банку неплатоспроможним: Окружного адміністративного суду в Києві (№826/7817/16) та Київського апеляційного адміністративного суду (№826/7817/16). Тобто Нацбанк не мав права приймати такого рішення, а він навпаки — взяв і прийняв. Звичайно тепер він разом з Мінфіном, Фондом гарантування та іншими держструктурами програє справу», — прокоментував адвокат Ростислав Кравець.
Колеги підтвердили цей висновок. Керуючий партнер АО «Suprema Lex» Віктор Мороз виділив два ключових порушення чиновників при роботі з Приватбанком:
- Не було законних підстав для інспекційної перевірки, за результатами якої приймалося рішення про націоналізацію банку.
- Процедура націоналізації була виписана плутано і двояко, і її порушення можна довести. Потрібно було її переписати або націоналізувати банк за іншою процедурою.
«Владі потрібно було ретельно підготуватися з юридичної сторони, щоб забирати банк. Потрібно було прийняти кілька уточнюючих постанов Кабміну і Нацбанку, якщо це було потрібно. Чого не було зроблено, тому й програють суди тепер», — підсумував Мороз.
Юристи вважають, що колишні власники Приватбанку розв'язали не один, а одразу кілька судових процесів, щоб отримати тотальну перемогу на всіх напрямках. Визнати незаконною перевірку, яка призвела до націоналізації, а потім вже і саму націоналізацію. Цілей дві: очистити репутацію (їх звинуватили у відмиванні грошей і шахрайстві) і повернути втрачені кошти.
Що буде з Приватбанком
Правники не вірять, що Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов будуть намагатися повернути собі акції Приватбанку. Вважають, що вони будуть наполягати на відшкодуванні шкоди, як раніше озвучувалася, у розмірі $2 млрд.
«Для цього потрібно заручитися кількома перемогами у судах. І довести чотири моменти: протиправні дії опонента, наявність шкоди, зв'язок між цими двома фактами, а також розмір збитків. Думаю, так і вчинять колишні акціонери», — сказав Віктор Мороз.
Адвокати впевнені, що влада буде оскаржувати кожен програний позов, і в Нацбанку це вже підтвердили. Пообіцяли подати апеляційну скаргу.
«Рішення про виведення неплатоспроможного банку з участю держави приймалося відповідно до норм чинного законодавства і було підтримано РНБО та урядом України з метою забезпечення фінансової стабільності та збереження коштів громадян. Законність рішень очевидна, і зворотна процедура в цьому питанні неможлива, адже для цього немає ні правових, ні економічних підстав», — заявила перша заступниця голови Нацбанку Катерина Рожкова.
Судове протистояння займе не один місяць.
«Справи точно дійдуть до Верховного суду. Триватимуть щонайменше до кінця 2019 року, а то і довше», — резюмував Мороз.
