Нацбанк запустив стрес-тестування банків, повідомила його прес-служба. Повний список структур, які чиновники збиралися перевіряти, був відомий раніше:
- Приватбанк,
- Ощадбанк,
- Альфа-Банк,
- Райффайзен Банк Аваль,
- Укрексімбанк,
- ПУМБ,
- Укргазбанк,
- УкрСиббанк,
- ОТП Банк,
- Креді Агріколь Банк,
- Банк Південний,
- ТАСкомбанк,
- Кредобанк,
- Ощадбанк,
- ПроКредит Банк,
- Укрсоцбанк,
- Мегабанк,
- Банк Креді Дніпро,
- Універсал Банк,
- А-Банк,
- Промінвестбанк,
- Ідея Банк,
- Банк Восток,
- МТБ Банк,
- Банк інвестицій та заощаджень
- Індустріалбанк,
- Банк Глобус,
- Міжнародний інвестиційний банк,
- Банк Форвард.
Одночасно НБУ почав другий етап оцінки стійкості банків. Обробляє результати аналізу якості активів, які були підтверджені аудитом незалежних компаній, інформує Ukr.Media.
Банкам знову знадобляться гроші для збільшення капіталів. Скільки — невідомо. До кінця незрозуміло, скільки саме банків будуть змушені підвищувати капіталізацію. Єдине, що сказали в НБУ — доведеться докапіталізувати менше структур, ніж після попередніх стрес-тестів.
«Кількість банків, що потребують вливання капіталу за базовим і негативним сценарієм стрес-тесту, зменшиться у порівнянні з попереднім роком», — йдеться в аналітичному звіті регулятора.
Як відомо, у 2018 р. капіталізація потрібна була 8 банкам, від яких треба було збільшення капіталу на 6,1 млрд. грн.
Капітал у буфер
Це тільки одна стаття витрат. Але буде й інша. Збільшувати капітали доведеться не тільки тим банкам, які не зможуть довести свою стресостійкість під час нацбанківського тесту. А всім без винятку.
Нацбанк нагадав підопічним про свою постанову №312 далекого 2015 року, якою від банків вимагалося формування буфера капіталу. Починаючи з 1 січня 2020 року, тобто для виконання нормативу нарощувати капітали потрібно вже зараз. Щоб виконати нові нормативи:
- на 1 січня 2020 року — 0,625%,
- на 1 січня 2021 року — 1,25%,
- на 1 січня 2022 року — 1,875%,
- на 1 січня 2023 року — 2,5%.
«Буфер розраховується в прив'язці до нормативу Н3 — рівнем адекватності основного капіталу. Нічого нового тут немає, це вимоги по Базелю. В першу чергу, від них постраждають банки зі значною часткою додаткового капіталу, і невеликими основними капіталами. Регулятор домагається зменшення допкапіталу: зазвичай це нерозподілений прибуток, тобто банкам доведеться знижувати офіційний показник прибутковості. Структурам потрібно буде збільшувати основний капітал. Це призводить до подорожчання утримання банку, і в першу чергу б'є по невеликим банкам, кількість яких може знову скорочуватися», — пояснив фінансовий експерт Василь Невмержицький.
Про нову хвилю закриття банків кажуть і інші фінансисти.
«Акціонери вкрай негативно ставляться до питання збільшення банківських капіталів. Не готові більше на них витрачатися. Причому, йдеться як про українських власників, так і про іноземців. Тому не виключаю, що багато хто знову почнуть переосмислювати свій банківський бізнес. Вирішуватися на закриття банків і вихід з нашого фінансового ринку», — резюмував фінансовий експерт Владислав Кравець.
