Не так давно компанії просували цікавий тренд: фронтальні камери, сховані всередині корпусу. Вони висувалися лише за необхідності, а на екрані не було жодних вирізів. Рішення здавалося досить вдалим: безрамкові дисплеї без відволікаючих елементів виглядали футуристично. Але незабаром інновація зникла з популярних флагманів. У чому ж причини?
Ідея протрималася недовго
Перегони за розширенням площі екранів почалася у 2017-му. Тоді вийшов iPhone X, який задав новий стандарт для товщини рамок. Камеру та датчики Face ID розмістили у "чубчику". Схожий дизайн швидко підхопили конкуренти. Інженери прагнули мінімізувати виріз, щоб матриця займала якомога більший відсоток лицьової панелі. Але споживачі хотіли повністю імерсивний дисплей, і вендори придумали креативне рішення.
Камера з'являлася з верхнього краю лише тоді, коли потрібно було зробити знімок. Про надійність теж подбали: наприклад, у OnePlus 7 Pro при виявленні падіння селфі-модуль автоматично ховався. Додатковим бонусом технології стала приватність: оскільки фронтальна камера прихована від оточення майже завжди, чутливі користувачі більше не боялися стеження. У моделях ASUS ZenFone 6 і Galaxy A80 пішли ще далі: реалізували поворотний тильний модуль. Так не лише позбулися вирізу, але й зробили можливими селфі на основну камеру.
Хоча це нововведення оцінили багато людей, не всі виробники поспішили впровадити його. Рухома деталь, незважаючи на вжиті заходи безпеки, вносила елемент ненадійності. Не кажучи вже про складність виконання самого механізму. У підсумку мейнстримні бренди, провели такий експеримент лише в одному поколінні своїх флагманів.
Пріоритети змінилися
Як з'ясувалося, багато користувачів не вважають вирізи для фронтальних камер серйозним недоліком. При тривалому перегляді мозок без труднощів адаптується і "фільтрує" подібні елементи, так що вони вже не так помітні. Головна ж причина відмови від висувних модулів — невпевненість у їх довговічності. Традиційні варіанти пошкодити набагато складніше, а отже, вони оптимальніші з точки зору багаторічної експлуатації.
Інший мінус — компроміс щодо захисту від води та пилу. Ізолювати корпус від занурення з такою камерою неможливо, при цьому від преміальних пристроїв покупці зараз очікують стандарти на кшталт IP68. Крім того, моторизовані компоненти витрачали вагому частину заряду акумулятора. А зайнятий ними простір всередині пригодився б для батареї та інших запчастин.
В цілому стало очевидно, що рішення скоріше проміжне, ніж остаточне. І в цьому випадку за повноекранний досвід доводиться платити практичністю і довгостроковою надійністю.
Втім, ідею безвирізних дисплеїв не залишили, і тепер до неї підходять з іншого кута. Активно розвивається технологія підекранних камер. Тут нюанси з міцністю нівелюються, але поки страждає якість зйомки. Тим не менш сьогодні це найперспективніша розробка. А от Apple, навпаки, перетворила сектор з датчиками на функціональний елемент дизайну.
