Живете від зарплати до зарплати, відмовляєте собі в усьому, не пам'ятаєте, коли востаннє себе тішили, а на нові чоботи зі шкіри пітона так і не назбирали? Можливо, ваш підхід до грошей потребує переосмислення!
Психологія грошей
Ваші стосунки з грошима безпосередньо залежать від того, як ви сприймаєте навколишній світ та його ресурси. З цього погляду можна виокремити два основні підходи до сприйняття ресурсів та фінансів.
Прихильники першого підходу вважають, що світ — небезпечне місце. Вони твердо переконані, що ресурсів на всіх не вистачить, увесь час тривожаться за майбутнє і вважають інших конкурентами. Вони або тримаються за кожну копійку, побоюючись втрат, або намагаються відібрати чуже неетичним способом — від дрібного шахрайства до реальних злочинів.
Люди з другим типом мислення впевнені, що будь-яка людина може отримати від світу все необхідне завдяки своїй праці, таланту й прагненню. Вони ставляться до оточення з вдячністю і бажанням чесно обмінюватися благами та знаннями.
Представники другої категорії тримаються подалі від людей з першої. Вони знають: скільки для них не роби, натомість отримаєш лише невдячність, претензії та обман.
Ті, хто одержимий заощадженнями зі страху, а не з розумного планування, часто дивляться на все, що відбувається, крізь спотворену призму нестачі ресурсів. Вони не бачать здоровішого шляху: подумати, як принести максимальну користь іншим людям, підвищити свою професійну кваліфікацію і за відмінну роботу отримати гідну винагороду.
Чому метод "заощаджувати" не працює?
З двох причин.
1. Тому що ваш (найімовірніше) середній дохід, навіть за найжорсткішої економії, дозволить накопичити лише скромну суму, яка сама по собі не принесе великого пасивного доходу. Припустімо, ви заощадили 50 тисяч гривень. Навіть якщо вам пощастить і ви вкладете цю суму з дохідністю 10% річних, за рік ви отримаєте 5 тисяч гривень дивідендів. Щоб мати великий пасивний дохід, потрібно інвестувати величезну суму. Отже, якщо ваша єдина мета — пасивний дохід, то лише заощадження невеликих сум може бути недостатньою стратегією для швидкого результату.
2. Тому що людина іноді надмірно вдовольняється самим процесом накопичення, забуваючи про справжню мету. Наприклад, ви вирішили купити нову машину або зробити ремонт. Ви відкладаєте щомісяця трохи грошей, сума «на чорний день» зростає, ваша мрія стає все ближчою. Ви почуваєтеся впевненою людиною, здатною досягати своїх цілей. У чому ж тоді помилка? У тому, що задоволення від процесу може відвертати від активних дій для прискорення досягнення мети. Якщо не просто збирати гроші, а докладати зусиль, щоб ця сума була досягнута якомога швидше, людина починає брати на себе більше відповідальності: знаходить нову роботу чи додатковий заробіток, впроваджує на роботі нові ідеї й отримує за це премію, просить у керівництва підвищення.
Економити потрібно, якщо це принесе користь у довгостроковій перспективі або дозволить створити фінансову подушку безпеки чи досягти конкретних цілей. Наприклад, можна затягнути пасок на час навчання в аспірантурі чи магістратурі, якщо науковий ступінь дозволить вам зробити кар'єрний злет. Або посидіти на макаронах під час роботи над новим іміджевим проєктом, за яким настане визнання. Також економія важлива для формування резервного фонду на випадок непередбачуваних обставин.
Як "загадувати" гроші?
Існує психологічний підхід, відповідно до якого ясність ваших бажань та готовність діяти можуть кардинально вплинути на фінансові можливості. Ви помічали, як це працює: щойно вам терміново знадобилися кошти, ви починаєте активно шукати шляхи, і вони несподівано з'являються? Це не магія, а когнітивне перефокусування. Коли мета чітко визначена, ваш мозок, зокрема ретикулярна формація, починає працювати як фільтр, виокремлюючи з інформаційного шуму саме ті можливості, які раніше ви просто не помічали. Сила наміру через дію — ось що насправді працює.
Сформулюйте чітку та емоційно значущу мету. Не просто «хочу машину», а детально уявіть її: колір, запах салону, відчуття від поїздки. Така візуалізація створює потужний емоційний якір, який підживлює мотивацію і не дає зійти зі шляху.
Ставте амбітні, але досяжні цілі. Якщо ви зараз їздите на авто середнього класу, мета купити спорткар за 1,5 мільйона євро може демотивувати своєю недосяжністю. Почніть з реального, але значного кроку вперед. Успішне досягнення проміжних цілей створює позитивний досвід і зміцнює віру у власні сили.
Замініть страх невдачі на фокус на процесі та результаті. Замість того, щоб тривожитися («а що, як не вийде?»), концентруйтеся на позитивних емоціях від майбутнього володіння. Уявіть, як ви насолоджуєтеся поїздкою в новому авто, робите селфі на новий айфон чи подорожуєте з родиною. Цей прийом не просто мрія, а спосіб налаштувати психіку на активний пошук рішень та підтримання високого рівня енергії для дій.
Як економія може нашкодити?
Коли ви сильно напружуєтеся перед довгоочікуваною покупкою (економите, вираховуєте, аналізуєте її необхідність), ви перестаєте отримувати задоволення від її придбання. Замість того, щоб прораховувати варіанти, як отримати цю річ, ваш мозок витрачає всі сили на подолання стресу перед володінням нею.
Жорстка економія, що супроводжується внутрішнім конфліктом, може перешкоджати позитивному циклу мотивації та задоволення. Якщо ви чогось хочете й картаєте себе за це, звинувачуєте в марнотратстві, забороняєте собі це мати, відчуваєте провину за кожну покупку, підсвідомість розуміє: бажання викликають неприємні емоції. Це може призвести до зниження мотивації та прагнення до нових цілей.
Вмикається «режим бідності» — ви подумки переселяєтеся зі світу достатку у світ нестачі ресурсів. Якщо навчити свій мозок працювати в режимі виконання бажань, радіти кожній своїй «хотілці» й шукати варіанти заробляти більше, цього не станеться.
Що ще не працює?
Спокуса швидких, легких і неетичних грошей. У довгостроковій перспективі від такого заробітку не залишиться й сліду, а репутація буде зруйнована.
Дозволяти собі більше на чужі гроші, тобто брати кредит, позичати в друзів і жити не за статками. Більше грошей у вашому житті не стане — ви миттю загрузнете в боргах.
Що робити?
Щоб отримувати більше грошей, потрібно діяти паралельно у трьох напрямах:
1. Підвищити свій професіоналізм, щоб обирати компанію або клієнтів, керуючись власною зацікавленістю, а не необхідністю. Якщо ви нічого затребуваного й корисного робити не вмієте, але хочете добре заробляти, навчіться нових навичок, що можуть мати попит. Опануйте іншу професію або перетворіть на дохід своє хобі.
2. Орієнтуватися на клієнтів, які здатні гідно оплачувати ваші послуги. Ринкова вартість послуг часто залежить від платоспроможності цільової аудиторії. Подумайте, яка різниця у фінансовій винагороді може бути між послугами, орієнтованими на масовий сегмент, і тими, що спрямовані на більш забезпечених клієнтів. Це дозволяє ефективніше монетизувати свій професіоналізм. Обирайте замовників з-поміж забезпечених та етичних людей. Співпраця з такими клієнтами може бути взаємовигідною та відкривати більше можливостей. Ба більше, спрацює ефект «з уст в уста»: вони розповідатимуть про ваші заслуги своїм партнерам і друзям, і ви отримаєте чергу замовників. Позбувайтеся жадібних, неетичних і вічно невдоволених клієнтів. Вони лише відбиратимуть ваш час та енергію, не приносячи адекватної винагороди.
3. Зняти всю напругу, пов'язану з грошима: страхи, внутрішні блоки, тривогу за майбутнє. Обмежувальні переконання щодо грошей часто глибоко вкорінюються ще з дитинства. Мабуть, у дитинстві ви чули їх від батьків чи бабусь: «ми бідні, але чесні», «щоб заробити, треба гарувати», «які ще чоботи, ти й старих не зносила» і нарешті, фірмове «хочеться — перехочеться!». Ви виросли, а ці постулати досі сидять у голові й нікуди самі не подінуться, доки ви їх свідомо не позбудетеся.
