Великдень - свято свят, найголовніше православне свято(на відміну від католицтва, де пальма першості віддається Різдву)
У цей день душа ніби переповнюється світлою радістю, цьому сприяє і природа, яка скинула окови зимового сну і в єдиній гармонії з Вселенською радістю зустрічає воскреслого Христа. У ніч на Великдень спати не можна взагалі, так як можна проспати основні події. Увечері всі йдуть до церкви на всеношну. У красивих кошиках до церкви несуть різноманітні страви - сало, хрін, печінка, голубці, все, на що здатна кулінарна фантазія, окрім оковитої. Урочиста процесія з співочої і священиком освячує і благословляє все це добро. Повернувшись додому, починали розговлятися, але перед тим, як сісти за стіл, дівчатам треба вмитися водою, в якій лежить свячене Великоднє яєчко, щоб вона була такою ж красивою.
Яким би не було кулінарне розмаїття на столі, але починати обід завжди треба лише з паски. Навіть крихти цього хліба, які впали додолу, ні в якому разі не можна викидати на сміття. Відрізаний окраєць треба зберігати завжди, як талісман, що приносить щастя. Існує велика кількість великодніх забав. Найбільш відома нам зараз - це гра в битки, коли діти, та й не тільки, вибирають крашанки і стукають ними одне про інше. Чиє розіб'ється, той і програв. Якщо хтось помре на Великдень, то він вважається дуже щасливим, бо саме цього дня ворота раю відкриті, і душа без усякого суду потрапляє туди. Вважається, що у Великодню ніч відкриваються усі земні скарби, які світяться на землі чарівними вогниками, проте, побачити їх може лише найменша дитина в родині, та й то, якщо помисли чисті. У цей день кожен православний християнин повинен вітатися з іншим словами « Христос Воскрес! » Та отримувати у відповідь підтвердження цих слів "Воістину воскрес! » Весь наступний тиждень по Великодню називається Світлим і святкується як один день.
