Буддійський Новий рік - Сагаалган
19 лютого, дата для 2015 року. У буддійської традиції святкування Нового року припадає в різні роки між кінцем січня і серединою березня, на перший весняний молодик за місячним календарем.
У храмі протягом всього дня і ночі проходять урочисті служби - хурали.
Дату зустрічі Нового року за місячним календарем щорічно вираховують за астрологічними таблицями. Із-за відмінностей астрологічних обчислень у різних країнах ці дати можуть не збігатися.
Традиційно напередодні Нового року найбільш поважні і шановані лами роблять астрологічні прогнози для жителів країни на майбутній рік.
За три дні до настання свята в храмах здійснюється особливий молебень, присвячений дхармапалам - десяти божеств-захисників Навчання. Найбільшу шанування серед них віддається богині Шрі-Деві (тиб. Белдан Лхамо), яка вважається покровителькою столиці Тибету Лхаси. У її честь здійснюється окремий молебень (Белдан Лхамо) в день перед Новим роком.
Для отримання благословення богині рекомендується не спати всю ніч до 6-ї ранку - або бути присутнім на молебнях у храмі, або дома читати мантри і робити практику. Тим, хто не спить і звертається до неї за допомогою, богиня надасть своє заступництво і допоможе у вирішенні складних питань.
У храмі протягом всього дня і ночі проходять урочисті служби - хурали. Молебень закінчується в 6 годин ранку. Настоятель вітає всіх з новим роком. У будинках накривається святковий стіл, на яких обов'язково має бути присутнім біла їжа (молоко, сметана, сир, масло).
В перший день року не можна ходити в гості, його треба провести саме в колі сім'ї. Ходіння в гості, відвідування родичів починається з другого дня і може тривати до кінця місяця. Весь місяць вважається святковим. Білий місяць - найсприятливіший час для проведення очисних обрядів.
Перед настанням Нового року у всіх будинках проводиться особливий обряд очищення - Гутор, під час якого з дому і з життя кожної людини «викидаються» всі невдачі і все погане, що накопичилося за попередній рік. Його здійснює запрошений у будинок лама з участю всіх членів сім'ї. Після закінчення святкової трапези залишки їжі разом з монетками, свічкою і хадаком (особливим шарфом, який вручається гостям під час привітання як знак поваги) складають у велику чашу, куди поміщають також людиноподібну фігурку, виліплену з тіста і пофарбовану в червоний колір (торма).
Все разом це служить «викупом», який повинен змусити зло і невдачі покинути будинок. Увечері при світлі ліхтаря люди несуть ці предмети до пустиря біля дороги і викидають, звертаючись до зла зі словами: «Геть звідси!». Після цього вони швидко повертаються, не озираючись назад (згідно з повір'ям, якщо людина обернеться зло може повернутися разом з ним).
У дні Нового року відбувається обряд запуску «коней вітру удачі». Кінь вітру удачі - це символ, що показує стан благополуччя людини. Зображення коня вітру удачі, освяченого у храмі, прив'язують до дерева або поміщають на даху будинку таким чином, щоб воно обов'язково розвівалося на вітрі. Вважається, що «кінь вітру удачі» служить потужним захистом від нещасть і хвороб, привертаючи увагу і закликаючи допомогу божеств. Його зображення також символізує побажання здоров'я, щастя і достатку в новому році всім живим істотам.