Чорнобильська зона, яка жила розмірено майже два десятки років, - тепер теж в очікуванні реформ! Мікросвіт у великій державі відчуває на собі всі його проблеми, включаючи економічні: перспектива все тугіше затягувати пояси може урізати зону на третину - з 30 до 10 кілометрів. Про це йшла мова на недавніх парламентських слуханнях. На чому зможуть заощадити і які є ризики, розповіли експерти.
"Давно пора годівницю прикривати"
Корінні жителі зони тримають кулаки за рішення влади на користь 10-кілометрівки.
- Це треба було робити ще в 1989 році, коли Моз прийняв рішення про повернення населення в Чорнобиль, - говорить голова товариства "Відродження Чорнобиля" Галина Волошина. - Але тоді розпадався Союз, а потім нас ніхто не хотів чути.
Після аварії на ЧАЕС Галина з родиною повернулася в Чорнобиль однією з перших. У неї міцний будинок, великий город, що виходить на річку. Піратське прізвисько "самосели" коробить жінку.
- Чорнобиль чистий. Ми хочемо отримати легальний статус, реєстрацію. З Броварів, Білої Церкви дзвонять люди, кажуть, що готові повернутися, ремонтувати будинки. А тут годівницю влаштували.
Під годівницею Волошина передбачає великий чиновницький апарат, який обслуговує зону як самостійну адмінодиницю. Тут своє управління, своя прокуратура, навіть свій відділ СБУ.
- Одних економістів кілька десятків, - кип'ятиться Галина Федорівна. - Управлінців більше, ніж робітників. У понеділок низка автобусів їх привозить, в четвер відвозить. Три дні відпочивають на "великій землі".
Зняття заборони на 20-кілометрову територію і повернення Чорнобиля в підпорядкування Іванківського району дасть реальну економію на управлінському апараті. І не тільки.
Вахтовикам стає непереливки
- Якщо зону відкриють, в Чорнобилі можна буде прибрати надбавку за шкідливість. А це близько 1,5 тисячі на одній зарплаті, - ділиться з нами Микола, працівник адміністрації. - Трансфери можуть скасувати - бензин дорогий. Можуть ввести плату за гуртожитки, раз це вже не зона. Всі ці ідеї з минулого року в повітрі висять.
Пригорюнились і вахтовики, які в 10-кілометрівці працюють.
- За листопад і грудень зарплати не було. З нового року начебто стали платити, а повернуть борг, поки не знаємо, - розповідає киянин Михайло. - З цієї зміни вперше їхав до Києва стоячи. Раніше два автобуси надсилали, а тепер один. На їжу в їдальні ніколи не скаржилися, тепер годувати погано сталі. Продукти злетіли в ціні, а гроші ті ж: по 4,50 на сніданок, вечерю, 6,50 - на обід. Інтереси корінних чорнобильців, яких залишилося вже чотири сотні, навряд чи будуть взяті до уваги. Повернути містечко в звичайне життя занадто дорого. Швидше за все, він так і залишиться вахтовим.
Кращий сторож - це страх
Левова частина зони - це ліси, що проросли крізь покинуті села, поля, не знали плуга. За задумом комітету Ради з питань екополітики, ця територія повинна бути перетворена в Чорнобильський біосферний радіаційно-екологічний заповідник. Мінекології озвучило це ще минулого літа.
- Чесно кажучи, я здивувався, коли мене запросили до обговорення. Створення заповідника потребує коштів, організації охорони. Тоді говорили, що все вже вирішено, залишилося поставити останні підписи. Але більше нічого не сталося, - згадує заступник директора з наукових питань Міжнародної радіоекологічної лабораторії Чорнобильського центру з проблем ядерної безпеки Сергій Гащак.
За словами вченого, сьогодні зону, де до 70% території не відвідують навіть лісники, ніщо не охороняє краще, ніж страх перед радіацією. І це не фантом. Територія була забруднена нерівномірно, перш ніж відкрити туди доступ людям, необхідно провести ретельні дослідження.
- У зоні можуть безпечно перебувати туристи, вахтовики. Але постійно жити, вести там діяльність не можна. Навіть на дуже низьких рівнях радіації, - каже Сергій Гащак. - Ми досліджували мишей в південно-західній частині зони, яка вважається відносно чистою. Тварини були забруднені.
Вчені і раніше вважають, що раніше ніж через 100 років говорити про повернення зони до звичайного життя немає сенсу.
Зробити гірше завжди легко
Колючий дріт чисто символічне загородження. Але якщо її прибрати, зніметься і психологічний бар'єр. Вторгнення людини може мати кілька наслідків, каже Сергій Гащак.
По-перше, вирубування лісів. В Іванківському районі працює біотеплова станція. І навіть дерева, що ростуть уздовж зони, дають золу з концентрацією радіонуклідів.
- Якщо це буде чорнобильський ліс, золу доведеться захоронювати як радіоактивні відходи, а це дуже дорого, - зазначає вчений.
По-друге, браконьєрство.
- Такого джерела живої природи, як у Чорнобилі, більше в Україні не знайти. Обов'язково знайдуться охочі постріляти. І це будуть не мужики з навколишніх сіл, а заможні люди. Відкрити зону - це створити основу для правопорушень.
Заступник голови Національного екоцентру Олексій Василюк відзначає, коли мова йде про заповідник, мається на увазі лише окрема частина 20-кілометрового діаметра навколо центру зони відчуження.
- Що буде з іншими землями, неясно. Чорнобиль зараз охороняється краще інших заповідників. Якщо позбавити його статусу, можна зробити гірше - не краще, - переконаний еколог.
Побільше позитиву
Скільки існує зона, стільки гадають, як добути з неї користь. Збиралися вирощувати технічні культури, розводити коней, будувати сонячні електростанції. Нещодавно член экокомитета ВР Віталій Чепінога озвучив у Фейсбуці, що в зоні вже сьогодні можна ввести в експлуатацію 200 гектарів землі.
- Туди можна запустити тваринництво. Коровам слід давати три таблетки абсорбенту, і їх молоко можуть пити навіть діти, - упевнений депутат.
У аграріїв це викликає посмішку.
- Якщо залишити без уваги вартість такого молока, все одно навряд чи люди повірять, що воно корисне, - каже фермер Сергій Іващенко з Київської області. - Будувати ферми в Чорнобилі безглуздо, коли в Україні стоять без діла сотні гектарів чистих і більше родючих земель.
Всі задуми розбивалися про простий розрахунок: перш ніж отримати від Чорнобиля прибуток, в нього потрібно вкласти гроші. Між тим зона може не тільки брати, але й віддавати. Це одне з місць, яким зарубіжний обиватель ідентифікує Україну. Мертва Прип'ять притягує туристів не менше, ніж стародавні міста Мексики і Перу. Скорочення зони до 10 кілометрів не зменшить до неї інтерес, але просто перенести дріт еколог Сергій Мирний вважає непродуманим рішенням.
- Потрібно розглянути різні проекти і зважити наслідки. Можливо, урізати пільги. А головне, перетворити зону негативного символу в позитивний, - говорить експерт.
Більше десяти років Сергій Мирний проштовхує ідею створення Чорнобильського національного парку для залучення туристів. А з ними - і валюти.
А як в інших місцях аварій?
Японія. Фукусіма-1. Закрита в грудні 2013-го після цунамі і подальшого вибуху в 2011 році. Навколо АЕС створена 20-кілометрова зона відчуження. За прогнозами вчених, на повну ліквідацію наслідків може піти 40 років.
США. Три-Майл-Айленд. Після аварії в 1979 році закрито 2-й блок. Евакуація планувалася в 35-кілометровій зоні, але не проводилася, так як конструкція блоку вціліла, викид радіації в повітря був украй малий. Всі роботи по усуненню наслідків були завершені до 1993 році. Станція продовжує працювати.
СРСР. Челябінськ-40. У 1957 році стався вибух ємності на хімзаводі "Маяк". Вітер розніс радіоактивні речовини дугою шириною кілька кілометрів і довжиною в 350 км. Евакуйовано 4600 осіб. У 1968 році на місці утворений Східно-Уральський заповідник. Територія знаходиться під охороною "Росатому".
Білорусія. У 1988 році на суміжній з Чорнобильською зоною території створено Поліський радіаційно-екологічний заповідник. Щорічні витрати на утримання - 4 млн доларів.
