Рідко коли організатори змагання обходяться без скандалів і конфліктів. Читайте про найяскравіших непорозуміннях Євробачення.
У 2014 році перемогу на конкурсі Євробачення здобув бородатий трансвестит Кончіта Вурст. Багато європейські країни визнали виграш трансвестита Томаса Нойвирта (справжнє ім'я Кончіти Вурст) справедливим, але тільки не Росія. Тоді російські політики агресивно висловилися в бік організаторів конкурсу пісні і самого переможця. У якийсь момент Росія заявила, що не відправить свого представника в 2015 році, але конфлікт все ж зійшов на нівець і на конкурс поіхала російська співачка Поліна Гагаріна.
У січні 2011 року в Європі мало не стався дипломатичний скандал через Євробачення: на офіційній інтернет-сторінці конкурсу Македонія була названа саме Македонією, а не Колишньою югославською республікою Македонія (КЮРМ), як вона офіційно називається у всіх документах ЄС.
У 2009 році Грузія вибрала в якості виконавця, який повинен був представляти країну на Євробаченні, групу Стефане і 3G. Учасники колективу відкрито заявили, що їх пісня We don't wonna put in є протестом проти політики Росії. Європейський мовний союз зажадав від Грузії змінити текст пісні або взагалі замінити її. Проте грузини відмовилися змінити текст пісні або підготувати іншу композицію і оголосили про своє рішення не брати участь у конкурсі.
У 2007 році вибухнув скандал навколо пісні Андрія Данилка (Вєрки Сердючки). Російські глядачі звинуватили Андрія Данилка в тому, що у фіналі конкурсу він заспівав фразу " Russia Goodbye" замість офіційної версії Lasha Tumbai.
У 2005 році Ліван відмовився від свого дебюту на конкурсі Євробачення, оскільки європейські організатори заборонили йому замінити виступ співака з Ізраїлю на місцевому ТБ телерекламою.
У 2005 році на Україні відбірковий конкурс для участі в Євробаченні пройшов гурт Гринджоли з гімном помаранчевої революції " Разом нас багато". На вимогу Європейського мовного союзу їм довелося змінити слова пісні, щоб зробити її менш політизованою.
У 1999 році Хорватію позбавили 33% набраних очок за використання фонограми з чоловічим бек-вокалом, хоча всі співаки повинні співати на сцені наживо.
У 1975 році Туреччина відмовилася їхати на конкурс Євробачення в Єрусалим, поступившись тиску з боку арабських країн, які виступали проти участі представника мусульманської країни в конкурсі на території Ізраїлю.
У 1974 році в Португалії трансляція по радіо пісні португальського учасника Євробачення E depois do adeus стала таємним сигналом для початку революції гвоздик – військового перевороту, який привів до повалення режиму диктатури.
У 1964 році під час фіналу в Копенгагені на сцену вискочив чоловік з плакатом Бойкот Франко і Салазару, протестував проти участі в конкурсі Іспанії та Португалії.
