На написання цієї статті мене надихнула публікація однієї милої дівчини, яка втомилась бачити навколо двадцятирічних хлопчиків і питала де ми, тридцятирічні чоловіки, проводимо свій час. Я звичайно, з притаманною мені чесністю, відповів на її запитання, але й сам замислився.
Чи впевнені ви, що шукаєте саме те, що вам дійсно потрібне?
- Ми, тридцятирічні, не довіряємо людям і особливо жінкам, тому не охоче пускаємо нових людей у свій сформований вже світ.
- Ми звикли всього досягати самотужки, тому робити перший крок для знайомства з нами - пропаща справа.
- Ми маємо усталені погляди, а тому часто зануди.
- Ми перебуваємо в кризі переосмислення життя, а це означає, що ми ще більші зануди.
- Ми дуже добре розуміємо чого хочемо, тому вимоги до "своєї жінки" у нас дуже завищені. Таких просто не існує.
- Ми далекі від казкових ідеалів, тому знаємо, що демократія в щасливій парі неможлива. Для нас прийнятний тільки патріархат. Воно вам треба?
- Ми раціональні, не віримо в кохання, тому не здатні на необдумані вчинки під впливом почуттів.
- Ми прекрасно розбираємося в людях, тому "розкусимо" вас в першу ж годину спілкування, незважаючи на всі ваші намагання обвести нас навколо пальця. Хоча й залишатимемось привітними й милими.
- Ми, здебільшого, жінконенависники, знаємо як ви вмієте запаморочити голову, тому шлях до серця тримаємо в надійній обороні. Ду-у-у-уже надійній.
- Шлях через шлунок також закритий, ми прекрасно вміємо готувати.
- Інтимні стосунки для нас теж не проблема. За 30 років ми встигли збагатити своє життя тими, кому від нас потрібно так само виключно це.
- Секс, через свою доступність, перестав бути для нас просто розвагою. Ми його сприймаємо, швидше, як вищу форму спілкування між чоловіком і жінкою. Навіщо вам такі дивацтва?
- Ми, звичайно, говоримо про те, що настав час завести сім'ю, побут, дітей, і бла-бла-бла. Звичайно! Але насправді нам це не дуже й потрібно. Інакше ми б давно це зробили.
- Нас не лякає самотність, нам цікаво бути наодинці із собою. Тому, напевно, і вам з нами цікаво.
- Ми можемо всі вихідні просто сидіти вдома, тому ви нас і не бачите.
- Ми забули про совість і почуття провини. На нас не діють сльози, лестощі, обіцянки, образи, кокетливість, ваша показна безпорадність і награна дуркуватість. Ми відразу бачимо будь-яку маніпуляцію. Коротка спідниця теж не допоможе.
- У відповідь на фразу "чоловік зобов'язаний" поблажливо посміхаємося. Ми самі знаємо кому і що зобов'язані. Та вже точно не вам.
- На фразу "ти бездушний кретин", відповідаємо спокійною згодою.
- Навіть ваше "ти не справжній чоловік" нас вже не хвилює.
- Ми стали товстошкірими і навчилися не зважати ні на що. Навіть на саме життя.
Тому ось, що я думаю. Чи не простіше вам, милі жінки, знайти і приручити більш гнучкого 20-ти річного хлопця та просто спробувати дожити з ним до його тридцятиріччя?
