Першою крадіжку помітила Альбіна, яка всього кілька годин тому позбулася роботи.
— Я не відразу звернула увагу, що з кімнати щось пропало. А потім помітила, що зник планшет – перед відходом я залишила його на ліжку, – розповідає Альбіна. – Спочатку подумала: куди поклала й забула. Знаєш, буває таке: півдня шукаєш телефон, а потім знаходиш його у себе в кишені. Але потім я заглянула в скриньку, де зберігаю заощадження, і зрозуміла, що пропажа планшета – не випадковість. Відразу побігла до Ксюхи, і коли виявила, що у неї з кімнати зник кулон, прийшло усвідомлення: нас дійсно обікрали.
Хлопці тут же почали обговорювати підозрюваних. Не дивно, що першим виявився головний авантюрист у квартирі – Саша.
– Відразу подумала на когось зі своїх. Мало кому потрібні були гроші, – розмірковує Альбіна. – Нас п'ять чоловік, може, хтось під шумок і взяв. Перша підозра впала на Саню, йому вічно грошей бракує. Потім на Ксюху, у неї теж з фінансами проблеми.
Поки поліція опитує хлопців і шукає підозрюваних, запитаємо у Альбіни, що вона планує робити далі. Крадіжка всіх грошей, звільнення з роботи. Стільки ударів долі в один день пережити непросто.
– Спочатку я панікувала: чому ми, чому нас? – зітхає Альбіна. – Хотілося втекти, забитися в куточок і вселяти собі, що все це неправда. Але зараз я думаю, що це стимул рухатися вперед, шукати роботу, заробляти гроші. Можна сидіти, плакати і сподіватися на Бога, на сусіда, а можна і робити щось. Так що буду шукати роботу, адже після дощику завжди буває сонечко!
