Батьки майбутнього архієпископа були дуже заможними людьми, але при цьому вірили в Христа і активно допомагали бідним.
Як говорить житіє, святитель з дитинства повністю присвятив себе вірі, багато часу проводив в храмі. Подорослішавши, став читцем, а потім і священиком у церкві, де настоятелем служив його дядько, єпископ Микола Патарський.
Після смерті батьків Микола Чудотворець роздав всю свою спадщину бідним і продовжив церковне служіння. У роки, коли ставлення римських імператорів до християн стало більш терпимим, але гоніння проте тривали, він зійшов на єпископський престол в Мирі. Зараз це містечко називається Демре, воно розташоване в провінції Анталія в Туреччині.
Нового архієпископа дуже полюбили люди: він був добрим, лагідним, справедливим, чуйним - жодне прохання до нього не залишалася без відповіді. При цьому Микола запам'ятався сучасникам як непримиренний борець з язичництвом - руйнував ідолів і капища, і захисник християнства - викривав єретиків.
Ще за життя святитель прославився багатьма чудесами. Спас місто Мирі від страшного голоду - своєю гарячою молитвою до Христа. Молився і тим допомагав потопаючим морякам на суднах, виводив з ув'язнення в тюрмах неправедно засуджених.
Микола Угодник дожив до глибокої старості і помер приблизно в 345-351 роках - точна дата невідома.
