Батько її був слюсарем, а мама шила. З дитинства Барбара відрізнялася самостійністю. У дитинстві вона захоплювалася живописом, в 15 років знялася в епізодичній ролі у фільмі «Калоші щастя». Після зйомок стала займатися в театральному гуртку, навчалася в Лодзинської вищій театральній школі, потім закінчила Вищу школу театру, кіно і телебачення у Варшаві. У 1963 році Барбара Брильська знялася у фільмі «Їх будні». У 1966 році вона зіграла у фільмі «Фараон», роману Болеслава Пруса , де виконувала роль жриці Ками. До числа кращих робіт Барбари відносяться такі фільми як «Пан Володиєвський» (1968), «Звільнення» (1969), «Анатомія кохання» (1972), «Міста і роки» (1973), «Роман Терези Хеннерт» (1978), «Архів смерті» (1980) та інші. Вона працювала з багатьма радянськими, чехословацькими і болгарськими кінорежисерами. У СРСР Барбара Брильська стала популярною завдяки фільму Ельдара Рязанова «Іронія долі, або З легким паром» . Вона була нагороджена Державною премією СРСР за виконання ролі Надії Шевельової. Останнім часом акторка кіно знімається нечасто, але в новому тисячолітті вона стала грати на театральній сцені: вперше це відбулося в Москві в постановці режисера Романа Мархолиа «Квартет» на сцені Центру оперного співу Галини Вишневської. На кіноекрани ж Барбара повернулася, після довгої перерви, в 2001 році у фільмі Романа Качанова «Даун Хаус». Також серед його кіноробіт останніх років - ролі в картинах «Іронія долі-2. Продовження» (2007), «Адмірал» (2008) і «Таємниця принцес» (2014). А ще вона була членом журі в одному з сезонів шоу Першого каналу «Дві зірки» та програми «Хвилина слави». Барбара Брильська була заміжня тричі, але жоден шлюб не був довгим. Від другого шлюбу в актриси є двоє дітей - син Людвіг і дочка, актриса і модель, Барбара Космаль (яка трагічно загинула в автомобільній катастрофі в 1993 році). Сьогодні Барбара Брильська знімається в кіно і грає в театрі, але вона дуже домашня людина, тому весь вільний час присвячує дому.
