20 червня (дата для 2016 року)
Там чудеса: там дідько бродить, Русалка на гілках сидить... А. С. Пушкіна «Руслан і Людмила» Духів день — свято Вил і Марени, Вологи Земний, починається з вшанування предків, яких запрошують погостювати в будинок, розкидаючи по кутах будинку свіжі березові гілки. Це також день пам'яті і спілкування з водними, лучними і лісовими навьями — русальїми духами свого роду. Згідно з переказами, русалками і русалами стають ті, хто помер передчасно, не ставши дорослим, або пішов з життя добровільно. Жінки проводять таємні обряди, залишаючи господарство на чоловіків іноді на весь тиждень. А що мають дітей залишають для русальїх діток у полі або на гілках біля джерел стару одежинку своїх дітей, рушники, полотна. Треба задобрити русальїх духів, щоб не приставали до дітям та іншим родичам, щоб сприяли родючості наших полів, луків і лісів, напоїли їх соками Землі. За переказами, під час Русального тижня русалок можна було побачити поблизу річок, на квітучих полях, гаях і, звичайно ж, на перехрестях доріг і на кладовищах. Розповідали, що під час танців русалки виконують обряд, пов'язаний із захистом посівів. Вони могли і покарати тих, хто намагався працювати у свято: витоптати проросли колоски, наслати неврожай, зливи, бурі або засуху. Зустріч з русалкою обіцяла незліченні багатства або оберталася нещастям. Русалок слід було побоюватися дівчатам, а також дітям. Вважалося, що русалки могли відвести дитину в свій хоровод, залоскотати або затанцювати до смерті. Тому під час Русального тижня дітям і дівчатам категорично заборонялося виходити в поле чи на луг. Якщо під час Русального тижня (тиждень після Трійці вже під час християнства) гинули або вмирали діти, то говорили, що їх забрали до себе русалки. Щоб уберегтися від русальєго привороту, треба було носити з собою різко пахнуть рослини: полин, хрін і часник.