Іоанн в ранньому віці залишився без батьків, і йому довелося самому заробляти собі на хліб. Тому він влаштувався пастухом. В один день Івана втратив вівцю і теляти, за що його жорстоко побив господар. Хлопчик після цього вирішив звернутися в молитвах до Бога. Господь допоміг знайти зниклих тварин. Варто акцентувати увагу на тому, що пастух переніс знайденого теляти через річку, йдучи по воді.
Трохи часу опісля Іван прийняв чернечий постриг і оселився далеко від суспільства в лісі. Людям стало відомо, що у святого є дар зцілення і почали звертатися до нього за допомогою.
Пізніше, до нього почали приходити паломники, і вони відбудували келія. Через 30 років, після смерті Івана, його дух з'явився ігумену Рильського монастиря. Святий попросив перенести його мощі в місто Средець (Софія). Коли ж могила була розкопана, виявилося, що всі кістки проповідника – цілі.
Люди говорили, що настають справжні сильні морози, вони проводжали осінь словами: «Хто в листопаді не мерзне, тому й у водохресну холоднечу не замерзнути» . Спостерігали і за погодою: якщо падав сніг, зима буде ранньою і дуже холодною.
Наші предки були переконані, що в цей день баламутит стайні домовик. Тому, як правило, коней 1 листопада не запрягали, а навпаки, давали їм відпочити. «Шлях груден — коню запряженному важкий» . Тільки курям не щастило на Івана, як коням. Птахів у цей день різали й готували різні страви з них.
Поважайте і шануйте народні прикмети і традиції наших предків.
