Іноді водопілля називають Переплуття, Днем Водяного, іменинами Водяного або Микитою водопілля, але сутність залишається незмінною - в третій день квітня шанували пробудження від зимової сплячки Водяного, русалок і всієї водної живності. Разом з приходом весни і пробудженням природи прокидається від зимової сплячки і Водяний. За довгу холодну зиму дідусь-Водяний ослаб і зголоднів. Прокинувшись, Водяний відразу бажає поживитися чимось, а потім йде оглядати своє водяне царство. У цей день опівночі рибалки приходили до води почастувати і задобрити дідуся-Водяного. Сьогодні Водяний - герой багатьох казок і малюнків. Кажуть, що рибалки пригощали Водяного, потопляя коня і примовляючи: «Ось тобі, дідусь, гостинець на новосілля: люби, даруй нашу сім'ю». Для цього випадку купували у циган саму непридатну кінячку. Коли ж рибалки задобрять його добрим гостинцем, коника, то він упокорюється, стереже рибу, переманює до себе великих риб з інших річок, рятує рибалок від бурі і потоплення, не рве неводів і бреднів.
