***
На Івана, на Купала, що Іван діє?
Гречку сіє.
У нашої гречки гарні вершечки.
Що Іван діє? Пшеницю сіє?
У нашої пшениці гарні косиці.
Було б тобі, Іванку, не купатися.
Було б тобі , Іванку, з нами не гратись.
Хлопці: Ой на Івана, на Купалочка
Не виспалась Наталочка
Погнала бичка, дрімаючи,
На пеньки ніжки збиваючи.
Приточи, Боже, більше ночі
На Наталоччині гарні очі.
Дівчата: Ой сіно, дівчата, сіно
Щось на наших хлопців насіло,
Понадувались, як сичі.
Посідали з батьками на печі.
Хлопці: Йшли дівчата межею
Стріли “відьму” з хвостом за нею.
Купальської ночі видрав чорт “відьмі” очі.
Щоб жито не заставала, щоб корів не чарувала.
Хлопці: Ставлять Мар'яну – солом'яну ляльку
Наша Мар'яна Купалочка
Посеред ріки купалася,
На бережку сушилася
Вийшла на вулицю, хвалилася!
Мар'яна: У мене личко, як яблучко
У мене брови чорнесенькі –
Зовсім я дівка гарнесенька.
***
Ой в ніч на Івана та й на Купала
Красна дівчина долю шукала,
Ту, що їй мама
В колисочку клала.
В ніч на Івана, в ніч на Купала
Снився їй спалах —
Дівчина встала.
Бігла крізь терни,
Терни тернові,
Ніженьки ніжні
Сколола до крові.
Впала додолу крові краплина,
Стала в тім місці біла калина.
Біла калина в цвіті зірчастім,
Красна дівчина здибала щастя —
Мамину мову,
Пісню ранкову…
Ой на Івана та й на Купала
Дівчина долю в росах купала.
***
Якщо на Іванов День,
Вам траву зібрати не лінь,
Ви повинні зібратися скоро,
Дюжину змахнути парканів.
І по лісі босоніж,
За травою з рюкзаком.
Травки ці зберіть,
Під подушку покладіть.
Коль дванадцять їх з ранку,
Заміж виходити пора.
Ну а що ще бажати?
Вірити! Жити! Не сумувати!
У казку! В чудо! В чорта! У бога!
У житті казки шкода не багато!
Тому і в день Купали,
Дива світ дає не мало!
Не лінуйтеся! У ліс ідіть!
Травки все ж зберіть,
Навіть якщо чоловік не потрібен,
Збір з трав з здоров'ям дружний!
***
