Про нього Ісус Христос казав: «Серед народжених жонами не поставав пророк, більший від Івана Хрестителя» (Лк.7:28). Іван Хреститель прославляється Церквою, як «янгол, і апостол, і мученик, і пророк, і свічар, і друг Христів, і пророків печатка, і заступник старої та нової благодаті, і серед народжених пречесніший, і світлого Слова глас».
Різдво Івана Хрестителя, яке Церква східного обряду відзначає 7 липня, - це найбільше з усіх празників св. Івана Хрестителя. Як празник його зачаття, так і це свято уже було у IV ст.. Науки на це свято маємо від св. Івана Золотоустого, Амвросія і Августина. Цей останній у своїй проповіді цього дня каже: «Сьогодні святкуємо день різдва св. Івана. Це - честь, якої не має ні один святий. У всьому християнському світі є назначений і почитаний тільки день Різдва Господа і св. Івана». Св. Августин не згадує тут про свято Різдва Божої Матері, бо в тому часі цього свята ще не було. На християнському Заході свято Різдва св. Івана Предтечі находиться в найдавнішому календарі північноафриканської Церкви з V ст.
За старозавітнім вченням, перед приходом Месії повинен явитись його попередник – предтеча, яким, у відповідності з пророцтвом Малахії (Мал. 4:5), вважається пророк Ілля.
В християнстві вчення про провісника Спасителя-Месії – Ісуса Христа – пов'язане з образом пророка Івана Хрестителя, який відновив і продовжив служіння св. Іллі. Як оповідає Євангеліє, Сам Ісус назвав Івана "Ілля він, що має прийти" (Мт. 11:14).
Коли Івану виповнилось 30 років, він почав проповідувати в Іудейській пустелі, а далі - в околицях ріки Йордан. Він суворо викривав пороки і вади тогочасного суспільства і закликав людей до щирого покаяння і навернення, сповіщаючи про швидке пришестя Месії. Його зовнішній вигляд також відповідав описам вигляду пророка Іллі: він носив одяг з верблюжого волосу, підперезаний шкіряним ременем, а їжею йому служили сарана і дикий мед (Мк. 1:10-16).
Проповідь Івана була - у владі і дарах Святого Духа - настільки сильною і переконливою, що скоро навколо нього стали збиратись учні, які заснували общину його послідовників. Зовнішнім знаком покаяння і духовного оновлення Іван вибрав добре відомий тодішнім іудеям старозавітній обряд хрещення – омиття у воді і занурення у неї (звідси і його ім'я – Хреститель).
Прийняти хрещення від нього прийшов і Ісус з Назарету, про місію і чесноти Якого, як Месії, сповіщав у своїй проповіді Іван (Мт. 3:14-15). Тим самим Іван Предтеча, котрий виконував роль своєрідного з'єднувального "містка" поміж Старим і Новим Завітами, проклав шлях служінню і вченню Ісуса Христа, а затим - діяльності заснованої Ним новозавітньої Вселенської Церкви Сходу і Заходу. Тобто, у такий спосіб шлях до входження у лоно вибраного Божого народу та, відповідно, Господнього благословення і спасіння був відкритий і для представників усіх багаточисельних язичницьких етносів і племен. Щоб таким чином, урешті-решт, змогла отримати "спасіння" певна - знана лише Богом - "повна кількість язичників", починаючи від Близького Сходу "та аж до краю землі" , разом з якими й "весь Ізраїль спасеться" (Рим. 11:11,25,26; Діян. 1:8).
У свято Різдва Івана Хрестителя - за заступництвом цього святого Господнього Предтечі - просімо у всемогутнього й премилосердного Бога, щоб Він обдарував усіх нас тими необхідними ласками, які потребуємо для очищення, освячення і спасіння наших безсмертних душ.
