Родом із Палестини ІХ століття до Різдва Христового. За переказами, коли майбутній пророк народився, його батько побачив видіння, що достойні мужі вітали дитину, пеленали його вогнем і годували полум'ям. Своє життя Ілля присвятив служінню Богові, жив здебільшого у пустелі, постив та молився. За свою службу на славу Бога був живим узятий на небо у вогненній колісниці.
За народною міфологією, Ілля є наступником громовика Перуна, повелителем дощів, грому і блискавок. За давніми віруваннями, він, сердитий та строгий, роз'їжджає на своїй колісниці і карає неправедних: «Грім гримить, то Ілля по небесному мосту в огненній колісниці їде». Одночасно Ілля уособлює щедрість і родючість. Його молитви, згідно із Святим Письмом, повертали людей до життя.
Існує народна легенда, що коли нечиста сила повстала проти Бога, то Господь наказав Іллі прогнати її з неба. З того часу Ілля ганяється за бісами і пускає в них огненні стріли: громи і блискавку.
На день пам'яті Іллі традиційно йде дощ. Він вважається благодатним, і якщо вмитися ним, то можна зцілитися від хвороб і прокази. На Іллі зазвичай бувають «горобині ночі» – нічні грози з блискавкою та громом: буревії такі сильні, що й птахам заснути не дають. Під час грози забобонні люди відганяють від себе котів і собак, вірячи, що в цих тваринах ховається нечиста сила. Якщо в цей час грім запалить хату, то таку пожежу нічим погасити не можна, бо ж «як Бог запалив, то чоловік не погасить!» Під час грози селяни запалювали перед образами свячену свічку, аби вберегти оселю від грому.
В одній із народних колядок співається про Іллю, як він ходить полями з житяною пугою в руці:
Ходить Ілля на Василя,
Носить пугу житяну,
Куди махне, жито росте.
Жито-пшениця, всяка пашниця.
Після цього дня перестають купатися: «Ілля воду остудив», «До Іллі мужик купається, а з Іллі з водою прощається». Від цього дня встановлюється помірне тепло, день скорочується, а ніч – подовжується.
Після Іллі починається озимий посів жита і пшениці. «На Іллі новий хліб на столі» – селяни в цей час випікають урочистий хліб – караван із першого врожаю, який розрізали і роздавали строго у порядку від найстаршого до наймолодшого члена сім'ї.
Прислів'я і приказки про свято Іллі:
- Тільки до Іллі добрі рої, а по Іллі повісь роя на гіллі.
- До Іллі зробити сіно - наче пуд меду в нього вкласти.
- До Іллі сіно і під кущем сушать, а після Іллі й на кущі не сохне.
- З Ілліна дня ніч довга, а вода холодна.
- Ілля на полі копи лічить.
- До Іллі хмари ходять за вітром, а з Іллі - проти вітру.
- На Іллі до обіду літо, а після обіду осінь.
- На Іллі новий хліб на столі.
- Як прийде Ілля, то наробить у полі гнилля.
