Всесвітній день боротьби зі смертною карою

«Смертна кара – це жорстока і нелюдська практика, передає Ukr.Media.

Їй не місце в XXI столітті»

З послання генерального секретаря ООН Пан Гі Муна

Дата 10 жовтня у світі відома як Всесвітній день боротьби зі смертною карою (World Day Against the Death Penalty), або як Всесвітній день проти смертної кари. Він був заснований в 2003 році за ініціативою Всесвітньої коаліції щодо заборони смертної кари, з метою скорочення кількості смертних вироків у світі, і з тих пір проводиться щорічно.

Всесвітня коаліція щодо заборони смертної кари (World Coalition Against the Death Penalty) була створена в 2002 року в Римі. Сьогодні до неї входить більше 150 національних і міжнародних правозахисних організацій, в тому числі «Міжнародна амністія» (Amnesty International), неурядові організації, асоціації адвокатів, профспілки, місцеві і регіональні органи влади. Глобальна мета Коаліції – скасування смертних вироків і страт у всіх країнах, де вища міра покарання є законною.

Не секрет, що страти застосовувалися в світі з давніх часів. Лише у другій половині 20 століття був покладений курс до скасування смертної кари в глобальному масштабі, а не тільки в окремо взятій країні. Виходячи з того, що страти немає місця в демократичному суспільстві, в 1983 році за ініціативою Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) був прийнятий протокол до Європейської конвенції про права людини щодо скасування смертної кари в мирний час, в 2002-му – протокол про скасування найвищої міри покарання за всіх обставин. І в результаті з 1997 року в країнах-членах Ради Європи (РЄ) не був страчений жодна людина, а скасування смертної кари стала необхідною умовою при прийнятті в РЄ.

На сьогоднішній день в більшості країн світу смертна кара заборонена законодавчо або не застосовується на практиці (тобто діє офіційний мораторій або вироки не приводяться до виконання). Ряд країн, які застосовують смертну кару, прийняли заходи для звуження сфери її застосування. Але в 65 державах (за даними на 2016 рік) ця вища міра покарання продовжує застосовуватися, в тому числі і в США (у 32 штатах).

Також, за даними Коаліції і Міжнародної амністії, в останні роки уряди кількох країн внаслідок терористичних атак відновили застосування смертної кари «як засіб захисту громадян і держави» і «в ім'я боротьби з тероризмом», тим самим поклавши кінець мораториям, чинним протягом багатьох років. Що викликало різке зростання кількості страт у світі. Особливо багато зафіксовано в 5 країнах: Китай, Іран, Ірак, Пакистан і Саудівська Аравія.

Питання смертної кари і сьогодні в суспільстві стоїть досить гостро. Єдиної думки немає. Аргументи прихильників даної міри покарання зрозумілі: стримуючий фактор, неможливість рецидиву, м'якість довічного ув'язнення. Однак, на думку противників смертної кари, це засіб покарання порушує невід'ємне право людини на життя, яке проголошено у Загальній декларації прав людини.

Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун у своєму посланні, присвяченому Дню боротьби зі смертною карою, в 2016 році закликав відмовитися від смертної кари, в тому числі і щодо засуджених за тероризм, пояснивши це тим, що вища міра покарання не призводить до зниження рівня злочинності. За його словами, «ефективні заходи по боротьбі з тероризмом, як і всі операції по забезпеченню безпеки, повинні ґрунтуватися на права людини і верховенство закону».

До того ж, на думку генсека, свідчення часто здобуваються під тиском або іншими способами, що не допускають права на апеляцію, і смертні вироки за звинуваченням у тероризмі виносяться за підсумками швидкого, але несправедливого розгляду. Крім того, жодна судова система не застрахована від помилок. Це означає, що при наявності смертної кари в державі час від часу неминуче будуть страчені невинні.

Крім того, на думку Пан Гі Муна, застосування смертної кари не тільки не запобігає тероризм, але навіть сприяє його поширенню. «Досвід показує, що страта терористів використовується їх організаціями в цілях пропаганди шляхом створення образу мучеників, що підвищує ефективність кампаній з вербування нових прихильників»,– пояснив він.

І взагалі страта призводить до дегуманізації суспільства, породжує жорстокість у людей. Академік Андрій Сахаров говорив: «Наявність інституту смертної кари дегуманізує суспільство. Я виступав і виступаю проти смертної кари (і не тільки в СРСР) ще й тому, що ця міра покарання передбачає наявність постійного страшного апарату виконавців, цілого інституту смертної кари». У країнах, де дозволена смертна кара, кати є, за фактом легальними вбивцями. Таким чином, держава виправдовує вбивство в суспільній свідомості і підриває основний принцип суспільної моралі та моральності, як повна недоторканність людського життя....

Смертна кара – нелюдське, принижуюче гідність і неефективне покарання. Її застосування пов'язане з свавіллям, дискримінацією і помилками. Тому для залучення уваги до проблематики смертної кари і зменшення випадків її застосування і заснований Всесвітній день боротьби зі смертною карою.

До цієї дати традиційно приурочено проведення багатьох заходів у різних країнах світу – від культурних і освітніх програм до дипломатичних акцій і протестних виступів. Серед найбільш популярних – тематичні виставки, концерти, флешмоби, прес-конференції, громадські дебати за участю експертів, колишніх ув'язнених, родичів жертв страчених, щоб підвищити обізнаність про сутність смертної кари.