Історія така. Приходить до мене знайома і скаржиться на свою свекруху. Мовляв та під старість для себе вирішила пожити. Сина говорить виростила, а тепер і самої відпочити пора. А знайому природно, це не влаштовує.
Гложит її той факт, що як тільки свекруха вийшла на пенсію, почала подорожувати. Шукає гарячі тури по 10-15 тисяч і літає, то Туреччина, Єгипет, Довга, Марокко, Кіпр, а її малюки бачите жодного разу на морі не були.
А я вважає що свекруха молодець! Нічого цих спиногризів до самої могили утримувати! Зросли - працюйте і возите своїх діток за кордон, хто вам заважає? Звичайно ж при ній моя знайома каже що все добре, ви нам нічого не повинні, а сама так і біситься!
Бабусь старої закалки вже майже не залишилося. На зміну «совковому» виховання, коли люди до надгробної плити тягнули на своєму горбу своїх близьких, прийшла західна культура, коли кожен живе для себе, виростив дітей і, слава Богу, можна, нарешті, розслабитися.
Як ніби незадоволена зараз невістка, доживши до пенсії, буде вести себе якось інакше?
